Я сьогодні щиро зворушений тим, що вперше у своєму житті знаходжуся і навіть звершую Божественну Літургію на Божій Горі, на цій великій святині Волинського краю. Я народився на Хмельниччині, на південному сході великої Волині. Тим то ще більше жалкую, що досі моя нога не ступала на цю Божу Гору. Однак у всьому є промисел Божий, і, навіть, у тому, що цьогоріч я отримав запрошення від Владики Нестора очолити тут богослужіння в день Переполовення П’ятидесятниці, також є промислительна дія Бога.
Ми всі сьогодні щиро молилися. Молилися до Пресвятої Богородиці, Яка із сивої давнини опікувалась цим святим місцем, цією горою. Ви чули сьогодні історію цієї святині, подібних до якої насправді дуже багато по всій Україні. Хтось підрахував, що в Україні явлено понад 300 чудотворних ікон Божої Матері. Я думаю, що не менше святих місць, джерел, тощо, де також являлася Божа Матір побожному нашому народові. Якби ви зараз уявили карту всієї нашої України, то побачили б, що вона із заходу на схід і з півночі на південь рясно вкрита благословенням Божої Матері. Дуже важливо нам знати про ці місця, не втрачати пам’яті про них, приходити завжди до них на молитву, на прославлення Бога, Пресвятої Богородиці й усіх святих угодників. Адже подібні місця є великою благодаттю для нас, для всього нашого українського народу.
Дай Бог, щоби сюди приходило багато прочан, і навіть ще більше, ніж сьогодні. Щоби сюди не заростали стежки, щоб народ пам’ятав це святе місце. Я, Владико Несторе, дякую Вам, що сьогодні маю можливість разом з Вами, зі священиками Вашої єпархії, а також і сусідніх єпархій, з усією громадою вірян молитися на цьому місці. І нехай Господь прийме наші молитви і примножить Свою благодать над нами! Амінь.