Ви запитуєте, чому Христос повинен був народитися, зростати й нарешті постраждати? Чому Він не раптом явився з небес чоловіком зрілим, подібно тому як, відповідно до грецьких легенд, з’явився людям Аполлон? Зовсім недостойне порівняння! Як можна зрівняти істинного Чоловіка із примарою, Бога істинного з вигаданим чудовиськом?
Наскільки високо небо над землею, настільки мудрість Божа перевищує розум людський. За Промислом Всевишнього, Христові належало явити Себе світу й Дитиною, і Отроком, і зрілою Людиною, щоб для всіх бути доступним і привернути до Себе всіх. Якби не був Він дитиною на землі, слово Його: пустіть дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне — залишилося б холодним і бездушним; або: Якщо не навернетесь й не будете як діти, не ввійдете в Царство Небесне. Ви вчите дітей, але уявіть собі, якими були б Ваші стосунки з дітьми, якби, скажемо, Ви самі ніколи не були дитиною? Безсумнівно, Христос міг явити Себе так, як би Ви хотіли, але якби зробив так, то не став би для роду людського Тим, Ким Він бажав бути, — Учителем і Спасителем всіх, Прикладом для всіх поколінь людських.
Вас мучить думка, що Господь Своїм чудесним народженням ще більше поглибив таємницю Свого буття. А хіба не була б Його таємниця глибшою й незбагненнішою, якби Він раптом зійшов з небес без попередніх родинних зв’язків із людьми? Хіба люди не стали б говорити про Нього як про якусь примару? Тоді Його особистість, а з нею і Його вчення й жертва втратили б реальну підставу й реальне значення. Бо, якщо б Він був примарою, хто б з нас послухав привида й став наслідувати його?
Ще Господу потрібно було народитися — і саме таким чином, яким народився, — щоб показати нам можливість нашого духовного народження, яке стоїть в центрі Його вчення про людину, і підкреслити важливість його. По слову Його, якщо хто не народиться звище, не може побачити Царства Божого. Подібно тому як Він народився від Духа Святого із Пречистого тіла Пріснодіви, так і ми можемо духовно народитися від Духа Святого в чистоті своєї душі. Великі православні святі отці століттями вчили, що духовне народження людини обумовлене непорочною чистотою душі, іншими словами, душі, яка, цілком очистившись навіть від гріховних помислів, уподібнюється Пречистій Діві й благоволінням Божим удостоюється стати вмістилищем Христа. Якщо народження Христа від Діви незбагненне для пересічного розуму, то воно втішає й підбадьорює всіх, хто прагне до духовного й морального переродження своєї істоти.
Тому заспокойтеся й подякуйте вічній Мудрості, що Спаситель роду людського явився так, як Він Сам вважав найкращим. І вигукніть разом з апостолом Павлом: О, глибино багатства і премудрості, й розуму Божого! І з дитячою радістю поздоровте своїх учнів: “Діти, Христос народився!”.