Людина біжить, скільки живе, щоб знайти Христа, і ніколи не зупиняється. Біжить і відчуває не втому, а радість…
Щоб стало зрозуміло, наведу вам один приклад: хороший гончий собака, зачувши зайця, не стоїть біля мисливця, а зривається з місця, біжить і шукає зайця. Біжить, потім ненадовго зупиняється, принюхується, знову біжить.
Гончий собака не може стояти на місці. Його розум зайнятий тим, як знайти зайця.
Гончий собака не витріщається на всі боки. Для нього більше радості в бігу, ніж у стоянні на місці. Життя для нього в бігу і пошуку.
Ось таке трезвіння нам потрібно мати!
Розум наш повинен постійно прагнути до Христа, тому що Він наша мета. А ми, хоча й взяли слід, хоча й знаємо дорогу, знаємо, куди йти, щоб зустріти Христа, часто стоїмо на місці, не рухаємося вперед.
Якби ми не знали шляху, то наше стояння на місці мало б виправдання…