Перш за все хочу подякувати особисто Вам, отець Іоан, за щойно виголошене від імені духовенства Львівського благочиння привітання з нагоди світлого свята Різдва Христового. Всі ми соборно сьогодні зібрались у Свято-Покровському кафедральному соборі — серці нашої Львівської кафедри. Кожен із вас, дорогі отці, приніс зі своєї парафії радісну звістку про народження Христа Спасителя, і я дякую вам, що у цей Різдвяний вечір ви прийшли розділити велику радість, яка дана нам із народженням Месії, зі мною та парафіянами Свято-Покровського собору.
Ось всі ми, і священнослужителі, і миряни, стоїмо у дні свята Різдва Христового біля ясел, хай і прикрашені у кожному храмі по-особливому. однак абсолютно тотожні за своїм значенням. Про що ми роздумуємо, які думки відвідують нас, коли ми стоїмо перед цими яслами, коли бачимо новонароджене Немовля, Христа Спасителя, який не тільки зійшов з небес, а й воплотився, прийняв тіло від Діви Марії, настільки принизивши Себе як Божество, що ліг в убогі ясла у холодній печері? Це звісно не може не дивувати: Бог, Який міг в одну мить знищити цей грішний світ і створити новий, не просто не робить цього, а й задля спасіння людства принижується, приймаючи людську природу. У цих яслах уже проглядається та велика викупительна жертва, принесена за кожного з нас. Недаремно у різдвяних піснеспівах ми порівнюємо Вифлеємську Печеру із Живоносним Гробом Єрусалиму. Прояснім свій духовний зір і побачмо, як від Вифлеємської Печери до Живоносного Гробу і воскресіння із мертвих смиренно і з великою любов’ю до кожного із нас пройшов своє земне життя, свій подвиг Ісус Христос, будучи у всьому подібний до нас окрім гріха.
Святі отці і вчителі Церкви багато роздумували над явленням у світ Сина Божого. Колись Різдво святкувалось разом із Богоявленням, і дуже часто у вчителів Церкви ми знайдемо такі слова, що Христос явився у світ. Це не означає, що Христос не народжувався тілом, але означає те, що Він прийшов до нас як Бог, у всій Своїй величі і силі. Не так, як вчили колись єретики, що Христос народився від Діви Марії і вже потім на Ньому спочила благодать Святого Духа. Християни перших віків були свідомі в цих питаннях і тому святкували одночасно Різдво і Богоявлення, які фактично в історичному контексті розмежовують три десятки років. Однак Різдво все таки є явленням, пришестям у світ Сина Божого, Месії, Викупителя людства.
Дуже хочеться в наш час щоби ми християни, духовенство, миряни — всі ті, хто приходить до храмів у ці святкові різдвяні дні пам’ятали для чого прийшов Ісус Христос у наш грішний світ. Я в жодному разі не хочу заперечувати традиції, красу та багатство, якими сповнюється усе довкола у ці дні. Різдвяні колядки, віншування, потім і щедрівки, подарунки і т.д. — все це дуже добре і навіть, як казав один сучасний православний публіцист, все це можна поєднати із вірою у Христа, якщо тільки пам’ятати для чого Він прийшов у цей світ. Купуємо різдвяний подарунок і пам’ятаємо для чого прийшов Христос, готуємо кутю і пам’ятаємо для чого прийшов Христос, колядуємо і пам’ятаємо для чого прийшов Христос. Серед усіх поверхневих традицій, звичаїв, обов’язків ми не повинні втратити знання і усвідомлення якою великою була жертва Сина Божого за нас із вами. Адже говориться у писанні, що так Бог полюбив світ, що віддав і Сина свого Єдинородного.
Ось ви чули сьогодні як отець Іоан згадував про антихриста. Хто такий цей антихрист? Це той який не являється. І це велика різниця між ним і Сином божим. Тому що Бог явився, а антихрист це той, який народиться в гріхах і якого гордість і непокора власне зробить антихристом. І тут проглядається величезна різниця і прірва між Тим, який явився — Христом, і тим, хто прийде і постане проти Христа, проти істини і любові — антихристом. І сьогодні пошепки, ще дуже пошепки, бачачи що діється довкола нас ми говоримо напевно, що він вже прийшов. Розуміймо. його не буде доти, доки ми з вами будемо вірити у Бога, доки наша душа буде придатна для ясел, щоби Христос, являючись у світ, народжувався перш за все у наших душах і серцях.
Ще раз дякую усім вам за цей прекрасний різдвяний вечір!