Послухавши слово Владики-Митрополита, скажіть, хіба ж це не є батьківське з любов’ю сказане слово?! Тут і додавати, мені здається, нічого не треба.
Та я хотів би випускникам і всім присутнім нагадати одне речення зі Священного Писання, про що Владика вже частково говорив, а я ще додам: о, якби ти був холодний або гарячий! Але оскільки ти теплий, а не гарячий і не холодний, то викину тебе з уст Моїх (Одкр. 3: 15-16). Тобто у своїй справі треба завжди горіти. Певна річ, що ми десь робитимемо помилки, бо не помиляється, як відомо, той тільки, хто нічого не робить, але той, який намагається щось робити, він час від часу допускатиме помилки, але головне, що він горітиме цією справою і з любов’ю займатиметься тим, до чого покликаний.
Владика своє слово розпочав із зауваження того, що сьогодні не була звершена ні одна хіротонія. Я свідомий того, що майже всі ви не одружені, але вірю, що прийде час, ви одружитеся і підете один за одним до єпархіального управління, до Владики і проситимете хіротонії. Як, власне, ми це бачимо зараз, коли одна за другою звершуються хіротонії наших колишніх студентів.
Я хотів сказати вам, браття, і про те, що взимку, як мабуть ви знаєте, один із наших студентів поїхав на навчання в Америку. Сьогодні тут відсутні двоє наших студентів, які проходять співбесіду і так само з осені розпочнуть навчання у Сполучених Штатах Америки. І це говорить про те, що все таки чогось доброго вас тут навчили, якщо наших студентів відбирають на навчання закордоном. Із сорока претендентів було вибрано двох із нашої Академії. Тобто перспективи, як бачимо, дуже великі, потрібно бажання.
Прийде час, ви станете священиками, будете хрестити, миропомазувати, сповідати, служити Літургії, причащати, хоронити, і пам’ятайте при цьому завжди те, про що говорив Владика-Митрополит: зберігайте в серці благодать Божу, яку отримуєте і ще отримаєте в Таїнствах Святої Церкви. Я би вам хотів побажати, дорогі випускники, однієї виконуваної речі: намагайтеся жити так, щоби нікому в житті не робити ніякого зла. Якщо ви так чинитимете, ваші справи будуть благословенні Богом і успіх буде з вами.
На завершення я хотів би подякувати всім випускникам, які сьогодні завершили навчання в стінах Львівської православної богословської академії, за те, що ви обрали саме наш навчальний заклад. Я хотів би подякувати батькам, які тут є присутні, і які відсутні через якісь обставини життя, за те, що ви допомагали всім викладачам і своїм дітям навчатися в нашій Академії. Я хотів би подякувати і всім нашим викладачам, які трудилися, докладали чималих зусиль, ділилися своїми знаннями і досвідом і переливали їх у серця студентів. Хотів би подякувати всім працівникам академії: від найвищих і до найнижчих посад, які допомагали всім нам нести свій послух у Святій Церкві. А найбільше, звісно, хочу подякувати Владиці-Митрополиту за постійне піклування про Львівську православну богословську академію, за молитву, яку Владика постійно звершує, за воістину батьківський інтерес до всього, що відбувається тут, і за невтомне бажання щось покращити, щоби рівень освіти і якість навчального процесу лише зростали. Спаси Боже, Владико, вас за всі ті труди, які Ви покладаєте і в єпархії, і, зокрема, у Львівській православній богословській академії!
Усім вам, браття, бажаємо щасливої дороги у життя, ніколи не забуйте своєї Alma Mater, пам’ятайте, що тут на вас завжди чекають, двері для вас завжди відчинені, якщо життя ставитиме перед вами запитання, а вам буде важко самостійно на них відповісти, приходьте і будемо вирішувати їх разом, щоби все вийшло на добро!
Слава Ісусу Христу!