Після звершення Божественної Літургії ми з вами зібралися у нашому імпровізованому актовому залі, щоби продовжити святкування дня пам’яті небесного покровителя нашої Академії святителя Іоана Золотоустого.
Усі ми добре знаємо, що день смерті його припадає на 27 вересня, але врочисту пам’ять цього великого святителя Церкви Христової ми все таки звершуємо саме у сьогоднішній день, у листопаді місяці. Так постановила Свята Церква звершувати його пам’ять у день поставлення святителя на Константинопольську кафедру. Зроблено це для того, щоби пам’ять славного Вселенського учителя не була в тіні свята Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього, а належним чином була пошанована вірянами.
Ми з вами є щасливими людьми, бо своє життя і працю свою проводимо під покровом цього великого учителя Вселенського і святителя, який так багато потрудився на ниві Христовій. Разом із ним і ми трудимося тут, у стінах Львівської православної богословської академії. День престольного свята – це завжди час підбиття певних підсумків. Так ось протягом прожитого року від дня минулорічного свята, ми можемо сказати, що якісь плани нам вдалося звершити, щось вдалося, але не до кінця, щось не вдалося зробити, але ми завжди надіємося на всеблагу допомогу Божу, благословення нашого Пастиреначальника Господа Ісуса Христа і молитви святителя Іоана Золотоустого. Із цим, вірю, ми матимемо поступ і звершимо ті справи, які належиться нам звершити.
Упродовж минулого року багато було зроблено у Львівській православній богословській академії. Радісно, що збільшилася кількість абітурієнтів, а тепер уже – студентів нашої Академії. За цей час наша бібліотека поповнилася численними виданнями, не в останню чергу завдяки пожертвам, завдяки допомозі наших фінансових меценатів, завдяки нашим випускникам, які ніколи не забувають про свою Alma Mater.
Багато було зроблено в аспекті ремонтних робіт, про що можна так само багато говорити. Та хочу лишень зауважити великий внесок у розвиток Академії нашого митрополита. Коли Владика тільки-тільки прийшов на Львівську кафедру, то одразу озвучив одну з генеральних задач для себе: ми будемо докладати всіх зусиль, щоби Львівській православній богословській академії допомогти стати на належний рівень. Треба сказати, що діяльна турбота Владики постійно відчувається нами. Можливо, хтось навіть і запитує: а що ж такого Владика зробив, чим допоміг. Знаєте, тут справджується Євангельська істина: одному сіяти, а другому – жати. Тільки за цей рік розпочато (і багато завершено) капітальних робіт, як внутрішніх, так і зовнішніх: ремонт вівтарної частини храму, заміна перекриття і ремонт даху церкви тощо. У всьому цьому нам допомагає і підтримує наш митрополит.
Звісно, до праці митрополита долучаємося й ми і намагаємося бути його гідними помічниками. Викладачі Львівської православної богословської академії виконують свої обов’язки, щодня працюють зі своїми студентами. Студенти, у свою чергу, слухають лекції, у вільний час долучаються до різних культурно-пізнавальних акцій, займаються науковою роботою.
Власне, ми можемо похвалитися, що протягом навчального року у нас відбуваються дві великі наукові конференції. Остання цьогорічна VII конференція зібрала науковців зі шести країн світу. Навесні, у час Великого посту, ми започаткували проведення християнських великопісних читань.
По-особливому хочу привітати і відзначити наших колишніх студентів, які сьогодні так гарно проводять свою зустріч-випускників з нагоди 10-ліття випуску зі стін нашої Академії. Це вельми похвально, що в день престольного свята Академічного храму вони забажали зустрітитися і разом із митрополитом, із викладачами помолитися за одним престолом.
Насамкінець я хотів би ще раз усіх вас привітати із сьогоднішнім святом – днем пам’яті святителя Іоана Золотоустого. Хотів би сьогодні подякувати нашому покровителю за його повсякденне і повсякчасне заступництво і допомогу у нашій праці, яка дуже відчутна. Бажаю всім нам, щоби цей великий святитель і надалі супроводжував наша працю своїм благословенням і своєю молитвою, щоби допомагав звершувати те, до чого кожний із нас є покликаним: викладачі – викладати, сумлінно ставитися до проведення лекцій, передавати свої знання молодому поколінню, студентам – наполегливо вчитися, прагнути здобувати це знання, щоби у майбутньому стати достойними пастирями Помісної Української Православної Церкви Київського Патріархату.
І ще раз усіх вас вітаю з нашим святом!