Цей піст установлений перед великим святом Успіння Пресвятої Богородиці і триває два тижні — від 1 (14 за н. ст.) серпня до 15 (28 за н. ст.) серпня. Він започаткований у часи раннього християнства. У промові Лева Великого, виголошеній близько 450 року, ми знаходимо чітку вказівку на Успенський піст:
Святий Симеон Солунський свідчить, що «піст у серпні (Успенський) встановлений на честь Матері Божого Сина, яка, дізнавшись про Своє скоре упокоєння, подвизалась і постилася за нас, хоча як свята і непорочна й не мала потреби в пості. Так, особливо вона молилася за нас тоді, коли повинна була перейти від цього життя до майбутнього і коли її блаженна душа мала через Божественного Духа з’єднатись з Її Сином А тому і ми повинні поститися і оспівувати Її, уподібнюючись до Її житія і подвигаючи Її цим до молитов за нас. Дехто говорить, що цей піст установлений із причини двох свят — Преображення та Успіння. І я також вважаю за необхідне згадувати про ці два свята: одне, що подає нам освячення, а друге — умилостивлення і заступництво».
Під час посту Церква заповідає помірне вживання їжі та пиття, і при цьому їжі не скоромної, а пісної. У Церковному уставі чітко вписаний і час споживання, і якості пісної їжі. Все строго розраховано з тією метою, щоб послабити в нас пристрасні рухи плоті, які збуджуються надмірним споживанням їжі для тіла; все це чиниться для того, щоб не зовсім розслабити нашу тілесну природу, а навпаки, — зробити її легкою, міцною, і здатною підкоритися духу і бадьоро виконувати його вимоги. Піст — необхідний для життя духовного і для отримання спасіння, бо, обмежуючи плоть у їжі та питті, послаблює бажання чуттєвих задоволень. Звідси ми бачимо, що користь посту — багатогранна: а) піст швидко і чітко показує людині, що для її життя потрібно небагато, що здоров’я її залежить не від вишуканої, а від простої їжі і пиття; б) піст дуже швидко викриває в людині ті пристрасті та пороки, які панують над нею, те, що плоть її більше за все любить; в) піст робить нас здатними до молитви і роздумів про Бога та Божественне. «Хто поститься — той з добрим духом молиться», — наголошує святитель Іоанн Золотоустий.
Успенський піст не такий суворий як Великий, але суворіший ніж Петрів і Різдвяний пости. У понеділок, середу і п’ятницю Успенського посту устав Церкви заповідає харчуватися сухояствами, тобто дотримуватися найсуворішого посту, без відварювання їжі; у вівторок і четвер — вареною їжею, але без олії. У суботу і неділю дозволяється вино і олива. До свята Преображення Господнього, коли у храмах освячують виноград і яблука, Церква зобов’язує нас стримуватися від цих плодів. За переданням святих отців, «якщо ж хто із братії з’їсть гроно винограду перед святом, то заборону за непослух нехай прийме і не з’їсть гроно протягом усього місяця серпня». У свято Преображення Господнього, за Церковним уставом, дозволяється на трапезі риба. З цього дня в понеділок, середу та п’ятницю обов’язково вживати плоди нового врожаю.
Сутність самого посту показана в церковному пісне співі: «Постячись від їжі, душе моя, а від пристрастей не очищаючись, — даремно втішаєшся, бо якщо піст не принесе тобі виправлення, то зненавиджена будеш ти Богом, як фальшива, і уподібнишся до злих демонів, які ніколи їжу не споживають»