Ваше Високопреосвященство!
Дорогий Владико–Митрополит!
Сьогодні, коли ми згадуємо історичну подію з життя нашого народу, нашої Святої Православної Церкви. Подію, яка відбулася не так далеко від наших Брюхович у Почаївській лаврі.
Ми раді, що у цей день Ви як наш Архипастир сьогодні разом з нами возносили свою архипастирську молитву до Престолу Всевишнього Бога і Заступниці неба і землі Пресвятої Богородиці.
У цій хвилині належиться сказати мені Вам декілька щирих слів вдячності за те, що Ви відгукнулися на запрошення громади і сьогодні, як і в попередні роки, очолили цю урочистість у нашому храмі.
Я сердечно по-синівськи вдячний Вам за Ваше глибоке слово, яке Ви тільки що тут сказали, звертаючись до всіх нас.
Я не знаю, чи Ви зауважили, але я собі це зауважив дуже добре, що коли Ви говорили це слово, в храмі стояла надзвичайна тиша. Це говорить про те, що люди слухали Вас дуже уважно, що слово Ваше западало їм у серце, що слово це впало на добрий ґрунт, і сподіваюсь, що воно дасть добрі плоди.
Ми вдячні Вам, Владико, за Безкровну Жертву, яку Ви принесли «за всіх і за все»: за людські немочі, за наші гріхи. Ми вдячні Вам за те, що Ви просили у Господа для нас Його всещедрого благословення. Ми вдячні Вам, що Ви просили Божу Матір ніколи не залишати нас в Її Материнському Покрові.
У свою чергу, ми обіцяємо Вам, що в цьому храмі, як і до цього, завжди буде підноситися молитва за Вас, за Ваше здоров’я, за успішне Ваше архипастирське служіння.
А як вияв нашої вдячності ласкаво просимо прийняти оцей букет квітів.
Іс полла еті Деспота!
(слово виголошено за Божественною Літургією у Введенському храмі смт. Брюховичі під час Архипастирського візиту Владики Димитрія до смт. Брюховичі у день свята Почаївської ікони Божої Матері 5 серпня 2013 року Божого)