Знаєте, слухаючи виступаючих до мене, я все згадував своє навчання в на історичному факультеті Київського національного університету і одного з моїх викладачів – професора Мельника Леоніда Герасимовича, який приходив на лекцію з великою книгою (це був “Літопис Руський”), ставив її на столі, мовчки ходив рядами і згодом тільки починав лекцію. Він читав спец-курс про національно-культурне відродження України XVI-XVII століть і пам’ятаю, як постійно повторював: “Запам’ятайте, все наше відродження почалося з Острогу”.
Отже невипадково ми сьогодні зібралися з вами саме у стінах Острозької академії, наче підкреслюючи, що Остріг і нині не втрачає своїх культурних позицій.
Артура я знаю ще з Києва, ми з ним гарно співпрацювали і продовжуємо цю співпрацю. Ця картина “Хрещення України-Русі” безумовно прикрасить творчий доробок Артура, до якого вже належать такі прекрасні батальні полотна, як “Битва під Синіми Водами”, “Галицькі хоругви у Грюнвальдській битві” і багато інших. Але на фоні цих картин вирізняються своїм мирним характером не менш чудові полотна: “Друк Острозької Біблії”, на якому зображений Острозький вчений гурток на чолі із князем Костянтином Острозьким, і “Благословення князя Федора Острозького для роду Острозьких”.
Що ж до цієї картини, то тут ми бачимо дві сидячі постаті: мандрівного філософа Григорія Сковороду, який дав нам, українцям, цікавий філософський світ, і преподобного Нестора Літописця, батька нашої української історії. Власне у преподобного Нестора є прекрасі слова, які знаходимо ми у Києво-Печерському Патерику: “Усяка бо річ, письмом не утверджена, підлягає невіданню і забуттю”. На прикладі цих слів, якщо говорити про письмо не лише як літературу, але й як художнє мистецтво, бачимо важливість таких картин, які так лаконічно, але й і вичерпно зображають нашу славну історію.
У дні Помаранчевої революції стало популярним гасло “Схід і Захід разом”. Мабуть, ніхто й подумати собі не міг, що сьогодні цю тезу треба буде підтверджувати кров’ю, кров’ю наших воїнів. Є такий вислів: коли мовчать гармати, говорить дипломатія. Коли мовчать наші гармати, бачимо, говорить наше українське мистецтво, говорять науковці, люди мирних професій. Користь таких мистецьких робіт велика, адже це полотно помандрує Україною і, переконаний, посприяє утвердженню більш патріотичних позицій у серцях українців.
Сьогодні були озвучені плани написання величної діорами хрещення Русі. Думаю, що ці плани будуть втілені у життя, адже вони благословляються нашим Святійшим Патріархом Філаретом, і ми неодмінно побачимо цю діораму, презентовану на території Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Бачимо, як багато святих зображені на цьому полотні – це все наші українські святі. А також бачимо, що над усіма ними зображена Богородиця зі Своїм чесним Покровом у вигляді вишитого рушника. Саме до цих святих і тим більше до Божої Матері належить нам молитися і просити про мир і спокій у нашій державі. Я впевнений, що вони чують наші молитви і самі моляться за Україну, за нашу славетну землю і її побожний народ.
Слава Ісусу Христу! Слава Україні!