Перш за все я хотів би подякувати у цей святковий Різдвяний вечір за привітання. Хочу подякувати отцю Стефану й отцю Павлу за ці чудові слова привітання. Дякую вам за добрі слова, але приймаю я їх, повірте, у глибокому смиренні.
Ми стоїмо перед яслами, які кожного року в ці дні знаходяться посеред храму, і бачимо перед собою втіленого Бога. Особисто для мене це дуже зворушливий період і я радію, що ми сьогодні, у цей 7-ий день 2014 року, зібралися тут, щоби прославити новонароджене Немовля Ісуса.
Мені на думку спадають зараз дві речі, які не можна оминути в нашому житті: смирення і послух. У кожної людини повинно бути смирення і послух. Це дві речі, які насправді творять мир, а Різдво Христове це і є свято миру.
Цей Різдвяний мир сповістили ангели: “Слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління” (Лк. 2, 14).
Святитель Василій Великий закликав це свято творити у мовчанні. Ми ж більше його творимо в радості і так, гадаю, й потрібно робити. Повина бути і частка веселощів присутня у цьому святі, як і в кожному нашому дні. Але все це не повинно вводити людину у стан, коли вона відкидає смирення і послух.
Згадаймо, коли перша людина, Адам, знаходився у раю, то там був великий послух і велике смирення і страх Божий. Усе корилося першій людині, сказано, що Адам і з тваринами розмовляв. Але коли все це порушилося, не стало цього смирення і послуху, тоді людина сама уподібнилася до тварини і почала так само для себе добувати їжу, як і тварини, вмить все порушилося і перестало слухатися Адама.
Зверніть увагу на нового Адама, Який лежить в убогих яслах. Що бачимо ми у цій печері, де спочиває втілене Слово Боже? Ми бачимо глибоке смирення! Діва Марія знаходиться у великому смиренні, біля неї Йосиф, пастухи, волхви, які прийшли вклонитися новонародженому Немовляті, всі тварини також вклонилися Немовляті – всі, кого ми можемо тут перед собою побачити, знаходяться у великому смиренні і послуху.
Ось, яка велика різниця між старим Адамом, який вчинив непослух, і новим Адамом! Ось, як оновлюять творіння!
Особливо ж сьогодні, дорогі брати і сестри, перебуваючи у цих великих випробуваннях для нашої країни, згадаймо сутність свята Різдва! Згадаймо, що Бог прийшов на цей світ у великому смиренні і для того, щоби, перш за все, послужити людям.
Наш Патріарх запитує нас у Різдвяному посланні: “Для чого прийшов Христос на землю? Щоб побудувати рай на землі?” І відповідає, що ні, зовсім не для цього прийшов Спаситель. Він прийшов на землю, щоби спасти нас і щоби кожний із нас, придбавши це велике смирення і послух, осягнув Царство Небесне.
Вдивляючись у це зображення вертепу, яке щороку постає перед нашими очима, кожний із нас повинен збагнути ту велику любов, яку має до нас Ісус Христос Син Божий, а також заступництво і опіку, яку звершує над нами Пресвята Богородиця.
Завтра Її день. Завтра ми будемо віддавати особливу шану Божій Матері, звершуючи свято Її Собору. А в Ній шануватимемо Її велике смирення.
Нехай Господь Бог наш, новонароджене Немовля Ісус, дарує всім нам це велике смирення. Докладімо, дорогі брати і сестри, всечесні отці, усі зусилля до того, щоби придбати також і послух.
Я думаю, що для священиків тут особливо треба наголосити на слові послух, а для всіх парафіян цього храму - на великому смиренні.
Отже, бажаю пастирям ревності у Бозі, а вірянам глибокої віри. Амінь!
Христос рождається!