Дорогі брати і сестри! У Старому Завіті є епізод, подія, яка трапилася із патріархом Яковом, коли він ішов у далеку країну. У дорозі його застала ніч, він обрав собі місце для спочинку і йому приснився дивний сон: він бачив драбину, ліствицю, яка своїм початком мала небеса, а підніжжям – землю, і він бачив як по цій драбині сходили і піднімались ангели. Прокинувшись Яків зрозумів, що це був знак від Бога, що добрим і благословенним є це місце, яке він обрав собі для нічного відпочинку.
Таким було тлумачення цього сну у Старому Завіті. Але ми, християни, знаємо, що ліствиця, яку бачив Яків, символізувала, а точніше прообразувала Пресвяту Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію. Як драбиною земля сполучалася із небом, так через Богородицю прийшов у світ Месія, Який приніс Царство Небесне на землю, а людство і людську природу возвів на небеса.
Переконаний, що Сам Господь вклав у серця наших благодійників на цьому місці звести цей скульптурний образ Богородиці. Це дуже вдале і восітину промислом Божим обране місце, адже ви щодня, ідучи на працю, навчання чи прогулянку і повертаючись до своїх домівок, звідусіль будете бачити ці здійняті до небес руки Божої Матері, Яка неустанно молить Творця за всіх нас.
Цей образ вкотре заставляє нас замислитися над вічним життям, над тим життям, до якого ми з вами повинні повсякчас прагнути і водночас готуватися. Бо, якщо хто сьогодні із вас брав участь у Божественній Літургії у храмі, то не міг не чути притчі про покликаних на весільну гостину, яку розповів Ісус Христос своїм учням.
Дай Бог, щоби ми не почули тих слів, які Він промовив до неналежно вбраного чоловіка, і щоби ми не були вигнані, подібно до нього.
Дай Бог, щоби ми належали до вибраних Господом, а не до тих багатьох покликаних. Тому що ми всі охрещенні в купелі Святого Хрещення, всі зодягнені в Ісуса Христа, але щоб стати вибраними, то це ще нам потрібно заслужити. А що таке стати вибраним? Це означає отримати вічне блаженне життя із Богом.
На цьому святому місці перш за все сьогодні ми з вами повинні засвідчити віру. Яку віру? Віру у нашу Небесну Заступницю – Божу Матір, Яка повсякчасно простягає Свій чесний омофор над усіма нами. Адже сказано, що ніхто не приходить до Отця, як тільки не через Сина, але до Сина ніхто не прийде інакше, як тільки не через Діву Марію.
Тому будемо молитися до Пресвятої Богородиці, щоби вона не залишала нас без Своєї опіки, щоби Вона допомагала нам стати обраними, осягнути вічність, яка дарована буде нам через Неї Самим Небесним Отцем нашим. Амінь!