В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Всечесні отці! Дорогі брати і сестри!
Сьогодні, у третю річницю смерті приснопам'ятного преосвященного митрополита Андрія Горака, ми всі зібрались у цьому Покровському кафедральному соборі, де протягом двох десятиліть служив владика Андрій, щоби спільно звершити заупокійну молитву.
Наша любов до цього славного ієрарха проявляється у двох речах: пам'яті і молитвах. Не тільки сьогодні, коли і так належить нам по-особливому згадувати нашого архипастиря, достойника Львівських митрополитів, але кожного дня наша любов до нього, якщо тільки вона справжня, повинна проявлятись у молитвах за спокій його душі. Якщо ми вранці і ввечері згадуємо митрополита Андрія у своїх молитвах, тоді ми правдиві у своїх словах, тоді ми справді любимо, шануємо і пам'ятаємо його.
Господь доручив владиці Андрію православну паству Львова і всього Галицького краю у непростий час. Можливо, саме через ці складні обставини релігійної ситуації на Галичині упродовж останніх двох десятиліть, митрополит Андрій передчасно залишив нас. Але всі ми, віруючі люди, пам'ятаючи свого архипастиря, підносимо молитви до Бога, щоби Господь упокоїв його душу і нас, які й досі зі скорботою згадуємо владику Андрія, втішив.
Зараз ми помолимось, щиро помолимось, за упокій душі приснопамятного митрополита Андрія, а після завершення богослужіння вирушимо на Янівське кладовище, де звершимо літію на його могилі. Нехай Господь упокоїть його душу і нас всіх помилує, бо Він Благий і Чоловіколюбець! Амінь!
(слово виголошене після завершення Божественної Літургії у Покровському кафедральному соборі у 3-тю річницю смерті митрополита Андрія Горака 5 липня 2013 року Божого)