Отче-проректоре!
Дорогий Ігоре Зеновійовичу!
Любі студенти-випусники та їх батьки!
Дорогі брати і сестри!
Навчання це річ надзвичайно важлива, не легковажте ним. Ось я цими днями закінчив опис житій святих, які будуть канонізовані 27 червня цього року освяченим Помісним Собором нашої Церкви і скажу вам, що кожного разу, коли йде мова про біографію великої людини, незалежно від сфери її діяльності, ми обов’язково описуємо її навчання, освіту, яку здобула ця людина. Наприклад волинський мученик Данило Братковський навчався в Острозі, у Києво-Могилянській академії, потім здобував освіту в Італії і зрештою став великою людиною, став нашим будителем, борцем за віру православну і ще й до того ж був поетом. Звісно, що у стінах цієї Академії ви здобудете лише ази богословської освіти. Надалі протягом життя і свого служіння ви накопичуватимете більш глибокі знання, але без фундаменту жоден будинок не буде надійним і довговічним. Так і вам, якщо хочете впевнено йти по життю, слід мати тверду опору, надійний фундамент, однією зі складових якого є добра освіта.
У наш час богослов, служитель Церкви це одночасно і молитвеник, і проповідник, і трудар. Якщо людина не молиться, вона не може до кінця зрозуміти самого Бога, вона не перебуває з Ним у постійному єднанні; якщо ви не проповідуватимете, не доноситимете до людей слово Боже, марним буде все інше; і зрештою, що б ви не робили, робити це потрібно сумлінно. Тому у цей день я хотів би вам побажати перш за все твердо стояти у православній вірі, сміливо свідчити про Христа у цьому секуляризованому світі. Зверніть увагу, як звідусюди йдуть нападки на Церкву. У газетах, по радіо, по телебаченню – у всіх засобах масової інформації виливають на Церкву блуд. Саме тому сьогодні пастирям Церкви так важливо бути справді зразковими, не давати ворогам Христовим жодної підстави для осуду. Ці ж випробування дані нам для того, щоб ми очистилися, наче у горнилі.
Ви, які здобуваєте вищу богословську освіту у Львівській Православній Богословській Академії, повинні усвідомити, що наш час і виклик, який сьогодні стоїть перед Церквою, є надто серйозним і надто важливим. Легковажними бути ви не маєте права. Якщо ми сьогодні викликаємося на це високе пастирське служіння, то праця наша повинна бути зразковою, адже на нас дивляться парафіянини, прихожани наших церков, вони слухають нас і аналізують, чи можуть вони нам довіритись у важливій справі, чи варто шукати у таких пастирів поради тощо. Богословська освіта є надто складна і серйозна. Ззовні, справді, все виглядає більш ніж скромно, нема такої помпезності, яка присутня у світських навчальних закладах, бо ми є служителями Бога, Якому не потрібні і навіть чужими є усі зовнішні аспекти, а важливим є те, що у вас відклалось у серці за ці чотири роки навчання, чого ви справді навчились і що зрозуміли. Тому надто важливо, отримавши цей диплом, поглянути на нього і запитати самого себе: «Чи достатньо я навчався, чи усвідомив отримані знання, чи справді здобув я богословську освіту на достатньому рівні, щоби проповідувати слово Боже? Якщо ні, у вас є ще два роки для більш ґрунтовного осягнення цієї науки.
Я дуже хочу, щоб ви не зупинялися на отриманні цього диплому, щоби на цьому не припинялась ваша освіта. Кожного дня вивчайте і дізнавайтесь щось нове. Я вітаю також усіх батьків і є цілковито впевнений, що кожна мати і кожен батько пишаються, що їх син служитиме на ниві Христовій, стоятиме перед обличчям самого Бога, проповідуватиме слово Боже. Тому, шановні випускники, я і сам приходитиму до вас, аби навчати, не зупиняйтеся на досягнутому, все життя потрібно навчатися, все життя потрібно читати книги. Нехай кожному студенту буде явлена Божественна милість і даровані щедрі Дари Все святого Духа, подібно, як колись апостолам, і благословення Господнє завжди нехай перебуває з вами. Амінь!