23 листопада 2019 року, з нагоди 86-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, взяв участь у жалобних заходах у Львові біля пам’ятника Т. Шевченку.
Відправу панахиди за спокій душ заморених голодом в Україні очолили: Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій (ПЦУ), владика Володимир Груца та єпископ-номінат Степан Сус (УГКЦ).
Рівно о 16.00 усі присутні вшанували жертв Голодомору "Хвилиною мовчання".
Участь у молитві також взяли представники церков м. Львова, зокрема священики Львівської та Львівсько-Сокальської єпархій ПЦУ, УГКЦ та РКЦ.
Співав хор студентів Львівської православної богословської академії під керівництвом протоієрея Назарія Лозинського.
На поминальних заходах також були присутніми очільники обласної та міської влади, інтелегенція, студенти та громадськість м. Львова.
Після завершення панахиди, Високопреосвященний митрополит Димитрій, звернувся зі словом до учасників скорботного зібрання:
«Ваше Преосвященство, єпископе-номінате! Всечесні отці! Шановні представники влади, громадськості, шановна Львівська громадо!
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять заморених голодом 1921-22 рр, 1932-1933 рр., 1946-47 роках. Ці три голодомори винищили практично все українське село, генофонд нації який мав би створити поступ вперед, до свободи, до життя і волі, стояти і боротися за рідну Україну. "Чому ви ще живі?" - ходили, ширяли по хатах комнезамівці, і запитували селян в яких відібрали все, до останку, вони – ці «біси» були господарями тоді на українській землі. Але час минув, той страшний час минув і пам'ять про ті трагічні події описані чорними літерами в українській історії. Сьогодні кожний із нас тут, стоячи на цьому місці чистому, овіяному поглядом нашого генія і пророка Тараса Шевченка, візьме до рук цю лампаду, зігріє в своїх руках, запалить свічку для того, щоб засвідчити: «Ми – пам’ятаємо!». І ми будемо живі, і будемо пам’ятати і будемо боротися за Україну, так як мовчки протестом боролися ті, хто голодом і холодом вмирав в українській хаті, але не скорився. Вічна пам’ять їм!, – замореним і замордованим Геноцидом. Слава Ісусу Христу! Слава Україні!».
По закінченні заупокійної літії, розпочалася всеукраїнська акція "Запали свічку!".