15 липня 2019 року, у день Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні, на запрошення керуючого Львівською єпархією (ПЦУ) митрополита Макарія, митрополит Львівський і Сокальський Димитрій очолив соборну відправу Божественної Літургії у Святогірському чоловічому монастирі, на честь Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці, що знаходиться в урочищі Свята гора на Золочівщині.
Двом митрополитам, владикам Макарію і Димитрію, співслужив єпископ Боярський Геронтій, настоятель Свято-Пантелеймонівського монастиря на Самбірщині та понад півсотні священнослужителів з Львівщини та Волині.
Участь у богослужінні взяла велика кількість прочан.
Наприкінці богослужіння Владика Димитрій виголосив проповідь, у якій наголосив про роль свята Покладення Ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні в історії Київської Руси-України, а також побажав усім єдності задля утвердження єдиної помісної Православної Церкви України.
Також зі словом подяки до усіх учасників богослужіння звернувся керуючий Львівською єпархією (ПЦУ) митрополит Макарій, який висловив вдячність митрополиту Димитрію, єпископу Геронтію, духовенству та прочанам за щиру спільну молитву, яка з цієї гори підносилась в цей день до небес.
Святкування завершилось освяченням води біля монастирського гроту й каплиці, а також окропленням вірних освяченою водою.
Історична довідка: Місцем, де об'явилась Діва Марія, є Свята Гора, яка розташована за 60 км на схід від Львова між селами Білий Камінь та Ушня Золочівського району. На її вершині 6 вересня 1948 року три дівчинки та юнак стали свідками появи Божої Матері. Коли вони покликали старших, то через кілька годин на горі зібралося багато людей, об'явлення вже зникло, проте не зовсім, воно відбилося на листках клена, які відразу опали після чудесної появи Пречистої Діви, а на Горі забило джерельце. Оскільки ця місцевість розташована далеко від головних шляхів, і на цьому терені активно діяли загони УПА, тож по війні радянська влада спочатку була тут досить слабкою. Завдяки таким обставинам віруючим вдалось побудувати каплицю, до якої стали приходити сотні прочан. "Свята Гора", як вказує сама її назва, спрадавна була місцем, де люди поклонялися Богу. Ще в часи Київської Русі на горі знаходилися будівлі й укріплення. У XIX ст. історик, член "Руської Трійці" Яків Головацький, досліджуючи минуле Галичини, писав про те, що на вершині гори є сліди кам'яної будівлі. Інший дослідник-етнограф Броніслав Сокальський згадує про городище, яке знаходилося на вершині "Святої Гори". Сучасні археологи відносять городище до періоду Київської Русі. Без додаткових досліджень важко сказати, чи згадане городище було місцем постійного перебування людей, чи виконувало лише оборонні функції на час ворожих нападів, чи, можливо, було певним сакральним осередком (наприклад, монастирем), на що вказує назва гори. Остання версія виглядає дуже цікавою, позаяк ще в XV ст. в околицях гори засвідчено топонім "Монастир": під час розмежування сіл Почапи та Жуличі у 1488 р. згадується монастир, який знаходився "під лісом, біля потоку...". У часи переслідувань Церкви, 28 серпня 1972 р. каплиця, грот та джерело були знищені комуністичним режимом. Наприкінці 1989 р. парафіяни та священик села Ушня о. Мар'ян Балаш, які перші на Золочівщині перейшли у відроджену УАПЦ, відновили дерев'яну капличку. Саме джерело знищували декілька разів, проте, вода все одно знаходила свій витік. Старанням митрополита Макарія у 2002 році споруджено гарну криницю, де вірні мають змогу постійно набрати цілющої води. З 2002 року розпочалося будівництво літнього (відкритого) храму Положення Ризи Пресвятої Богородиці. Того ж року розпочато будівництво монашого дому. З 2010 р. розпочато роботу щодо перенесення церкви св. Онуфрія зі с. Біскувич Самбірського району, збудованої у 1774 р. Після впорядкування та ремонтних робіт храм було освячено 10 жовтня 2012 р. єпископатом та духовенством Львівської та Тернопільської єпархій.
До монастиря масово прибувають прочани двічі на день пам’яті преподобного Онуфрія Великого 25 червня та на день свята Покладення Ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні 15 липня.