Створення єдиної помісної Української Церкви можливе. Але за однієї умови: хтось до когось повинен прийти. Якщо говорити про об’єднання Українського Православ’я, то це питання дуже легке. А щодо об’єднання Православної Церкви з Греко-Католицькою, то між нами є протиріччя догматичного характеру. На українських теренах об’єднання наших Церков можливе, якщо повернутися до стану церковних справ до 1596 року, коли була єдина Православна Київська Митрополія, тобто до того часу, коли за артикулами Берестейської унії утворилася УГКЦ.
Православні і греко-католики, хоча й мають в одному слові відмінний «Символ віри», але ми однаково віруємо «в єдину Святу Соборну і Апостольську Церкву». І це справді так є — Церква насправді єдина, і розділена не духовно, а нашими людськими розумами. Істина ж єдина і вона є в Бога.
Православна і Греко-Католицька Церкви мають різні вчення. В історії вже були намагання об’єднати Церкву. Тоді поставало питання створювати певну структуру, окрему Церкву, яка визнавала б і Папу, і православних Патріархів. Не можна зробити симбіозу із тих розходжень, які відбулися. Якщо ми шукаємо золоту середину, доведеться утворити нову гілку християнства і назвати її, скажімо, Українська Апостольська Церква. Але тоді ми вже ніяк не будемо ані православними, ані католиками.
Створення єдиної помісної Української Церкви можливе тоді, коли Київський Патріархат буде визнаний усіма Православними Церквами. І тоді питання об’єднання православних із православними і з греко-католиками постане дуже швидко, і воно, думаю, відбуватиметься на богословській догматичній основі Православної Церкви. Адже вважаю, що УПЦ КП є осердям об’єднавчих процесів.
Для об’єднання православних в Україні нині є всі умови. Втім, зараз немає жодного діалогу між трьома гілками Православ’я в Україні. Ієрархи Церков бажали б сісти за стіл переговорів, але наразі є дуже багато причин, які перешкоджають цьому. Але щоб розкривати всі ці причини нашого неєднання, треба переходити на постаті, когось звинувачувати, чого б я не хотів робити у перший тиждень Великого посту. Але об’єднання буде. Як не сьогодні, то завтра.