14 вересня 2019 року, керуючий Львівською і Сокальською єпархією Високопреосвященний митрополит Димитрій, на запрошення митрополита Вінницького і Барського Симеона взяв участь в урочистому богослужінні з нагоди Собору Вінницьких святих та дня пам'яті преподобного Симеона Стовпника.
Літургію на площі перед Спасо-Преображенським кафедральним собором міста Вінниці очолив Предстоятель Української Православної Церкви (ПЦУ) Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
Після прочитання Євангелія Предстоятель виголосив проповідь.
«Ми вшановуємо сонм святих, які сподобилися чи бути уродженцями цього прекрасного Подільського краю, чи тих, які проповідували тут, або навіть і мученицьки віддали своє життя. Серед сонму Вінницьких святих ми згадуємо святителя Петра Могилу, який в числі перших. Він багато потрудився для розбудови нашої Української Православної Церкви і час його служіння навіть носить назву в історії «Могилянської доби». Також сьогодні ми згадуємо святителя Феодосія Углицького, Чернігівського, який є уродженцем цієї землі й також подвизався тривалий час в місті Києві, очолюючи впродовж 22 років Видубицький монастир, тому цей святитель і для мене є дуже близьким, адже впродовж десятиліть я очолював та очолюю цю древню святиню міста Києва. Ми також згадуємо і преподобного Антонія Печерського та багатьох інших священномучеників та мучеників, які віддали своє життя, поклавши на вівтар церковного служіння», – сказав Предстоятель.
Митрополит Епіфаній охарактеризував причину вшанування пам’яті святих.
«Чому ж ми з вами вшановуємо пам’ять святих? Тому що святі, які були у всьому подібні до нас, людьми, які жили в певних умовах свого буття, трудилися, молилися, боролися. Бо Господь сказав, що Царство Боже силою здобувається. Ми з вами отримали можливість наслідувати вічне і блаженне життя, адже Господь звершив справу нашого спасіння, але для того, щоб осягнути вінець у Царстві Божому треба багато потрудитися, повсякденно вести наполегливо духовну боротьбу. Церква пропонує нам їхнє життя для того, щоб ми наслідували, надихалися та не падали духом, коли на нашому життєвому шляху трапляються перешкоди чи те, що відводить нас від Бога. Всі ми покликані бути послідовниками Христовими, але повсякденні турботи нас настільки обтяжують, настільки віддаляють від Бога, що ми дуже рідко здіймаємо свій погляд до неба і забуваємо за те, що ми повинні за все дякувати Богові. Якщо ми будемо наполегливими, відповідальними, присвячувати частину свого часу Богові, то побачимо, що ті труднощі, які трапляються на нашому життєвому шляху ми можемо легко долати і рухатися тільки вперед», – наголосив Митрополит Епіфаній.
Також Його Блаженство закликав вірян, святкуючи початок церковного індикту, дякувати Богові за прожитий час та за всі дари.
«Ми живемо в справді історичний час – Господь сподобив нас великого дару духовної свободи і цей рік увійде в історію нашої Української Православної Церкви як рік особливий і благодатний. Ми сподобилися отримати Патріарший і Синодальний Томос про визнання нашої автокефалії. Всі ми з вами прагнули цього, але не тільки наше покоління, але й багато попередніх поколінь молилися та робили все, щоб цей час настав. І цей благодатний час настав і всі ми з вами є не тільки учасниками, але і співтворцями нашої новітньої церковної історії. Тому справді нам є за що дякувати Богові», – сказав Предстоятель.
«Надалі будемо йти шляхом правди. Цей шлях є важкий, тернистий, але ми можемо його долати крок за кроком, покладаючи нашу надію на Бога, бо з Богом ми зажди перемагаємо, з Богом ми знаходимо те, що потрібно в нашому житті. І сьогодні ми чули з Євангельського читання, що хто проситиме у Отця Небесного, той неодмінно отримає те, що він просить, але те, що є корисним для спасіння, бо часто ми просимо лише того, що необхідне тут у тимчасовому житті», – додав Його Блаженство.
Предстоятель також звершив заупокійну літію за спокій Блаженнійшого Митрополита Володимира (Сабодана), митрополита Вінницького і Могилев-Подільського Макарія, приснопам’ятних пастирів Вінницької єпархії, а також за захисників Батьківщини, що життя своє віддали за волю і незалежність України.