У вівторок 31 березня 2020 р. о 22.00 у Львівській міській лікарні на Топольній після тяжкої довготривалої хвороби та після причастя Святих Христових Тайн на 73 році життя спочив у Бозі митрофорний протоієрей Павло Кочкодан, ключар Свято-Покровського кафедрального собору.
З жовтня місяця 2019 р. і до кінця своїх днів о. Павло боровся з тяжким недугом різкою формою цукрового діабету, який раптово вразив усі життєдайні органи тіла. Хворобу отець переносив мужньо, без нарікань, тільки жалкував за тим, що до кінця своїх днів не може стояти біля престолу Божого та звершувати Святу Літургію.
Митрофорний протоієрей Павло Андрійович Кочкодан народився 10 серпня 1948 р. на Стрийщині у с. Великі Дідушичі в сім’ї селян. Батько: Кочкодан Андрій Онуфрійович; мати: Кочкодан Марія Дмитрівна.
1955 року прийшов до 1-го класу Великодідушицької середньої школи, 11 класів якої закінчив в 1966 р. У 1967 і 1968 рр. працював екскурсоводом Моршинського екскурсбюро. 1969 року для того, щоб навчатися у семінарії приїхав до Горлівки на Донбас і був співаком церкви святого Миколая Чудотворця. Того ж року вступив до Ленінградської Духовної Семінарії (тепер Санкт-Петербургська Академія і Семінарія), яку закінчив 1972 року. У вересні 1972 р. вступив до Ленінградської Духовної Академії. 1973 року через сімейні обставини переведений на заочний сектор Московської Духовної Академії, яку закінчив 1978 року зі ступенем кандидата богослів’я. Повінчався з Сах Ганною Михайлівною 29 січня 1973 р. у Соборі св. Юра м. Львова.
22 квітня 1973 р. рукоположений в сан священника митрополитом Ленінградським і Новгородським Никодимом Ротовим. 24 серпня 1973 р. митрополитом Львівським і Тернопільським Миколаєм Юриком призначений штатним священником Свято-Юрського кафедрального собору м. Львова. З жовтня 1977 року о. Павло Кочкодан виконує обов’язки єпархіального обласного благочинного, а 20 листопада 1989 року призначається благочинним церков м. Львова.
Отець Павло Кочкодан ніс послух священника і ключара Свято-Юрського кафедрального собору м. Львова з 1973 по 1990 роки.
28 травня 1991 року митрофорний протоієрей Павло Кочкодан був призначений кліриком Свято-Покровського кафедрального собору і його ключарем. Ніс цей послух до останніх днів свого життя впродовж майже 30 років.
Митрофорний протоієрей Павло Кочкодан був викладачем Львівської Духовної Академії і Семінарії, а також Львівського академії внутрішніх справ. Часто читав лекції і в інших вузах, зустрічаючись з молоддю. Протягом багатьох років о. Павло Кочкодан на прохання тоді ще митрополита Київського Філарета був викладачем Київської Духовної Академії і Семінарії, виїжджаючи зі Львова на цілий тиждень, а той два, до столиці.
Від подружнього життя в о. Павла та їмості Ганни народилося двоє дітей: син Андрій Кочкодан 1974 р. (тепер є священником Свято-Покровського кафедрального собору) та донька Єлизавета Левицька 1977 р., яка тепер є дружиною протоієрея Володимира Левицького.
Отець Павло був харизматичним священником, зібраним, принциповим та відповідальним до своїх обов’язків. Через свій проникливий та співучий голос мав особливий дар до богослужінь і проповіді. До нього з усіх куточків Західної України приїжджали люди, щоб через особливі молитви отримати дар зцілення. Серед численних співчуттів, які вже надійшли на адресу спочилого, відзначено його молитовність, чуйність, порядність, вміння розрадити та подати втіху для львів’ян, особливо парафіян кафедрального Свято-Покровського собору. Для молодого покоління священників Львівсько-Сокальської єпархії о. Павло став духівником та добрим порадником.
У побуті отець був надзвичайно скромною людиною, він не мав вишуканого священичого вбрання, десятків підібраних митр та нагрудних хрестів з оздобами. Все його життя пройшло між помешканням, сім’єю та церквою, а також виконанням своїх священничих обов’язків. Його часто можна було побачити то в одному, то в другому районі міста Львова. На запрошення парафіян він відвідував їх домівки та звершував у них молитви, причащаючи хворих та подаючи розраду. Через це у м. Львові отця Павла знало багато вірних.
Отець Павло Кочкодан мав гарну бібліотеку, багато читав, тому йому не важко було на проповідях цитувати вірші Т. Шевченка, І. Франка та Л. Українки та ін. поетів і письменників. Отець добре знав Священне Писання і так промовисто вмів говорити проповіді, що його цитати з Біблії церковно-слов’янською мовою з «українським ізводом» дуже гармонійно вписувались у промову і навіть заохочували любов’ю до своєрідної галицької вимови.
Безсумнівно отець Павло Кочкодан належав до старшого покоління галицьких священників. Перед його очима минула вся епоха і перипетії ХХ – поч. ХХІ ст. Його нам бракуватиме перш за все, як священнослужителя та людини з великим досвідом, з чималим багажем богословських знань і християнської науки.
Отця Павла Кочкодана за його заповітом поховають в рідному селі біля могил матері та батька.
Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій Рудюк, працівники Львівського єпархіального управління, клір та парафіяни кафедрального Свято-Покровського собору висловлюють співчуття їмості Ганні, сину Андрію, доньці Єлизаветі та усій родині покійного і запевняють у своїй постійній молитві за о. Павла.
Спочивайте з миром отче Павле. Нехай Господь упокоїть душу вашу в небесних оселях і поспішить стрясти прах з очей ваших, щоб ви у день Страшного Суду піднялися і прославили Того, Кому ви служили, у Винограднику Якого ви працювали майже півстоліття.
