Ми надзвичайно, і я, і мої парафіяни, і гості, щасливі, що сьогодні Ви є з нами як наш архієрей, очільник нашої Львівсько-Сокальської єпархії. Як наш духовний батько перебуваєте з нами і возносите сьогодні молитви за всіх-всіх присутніх тут, в тому числі і за мене. За що Вам від щирого серця дякую.
Дякую за ті слова, що Ви сказали на мою адресу; дякую за ці повчальні слова до людей, які сьогодні стоять у цьому нашому святому храмі. Я думаю, що вони почерпнули сьогодні багато зі сказаного у Вашій проповіді.
Я дякую і Святійшому Патірарху за нагороду, і Вам, Владико, за те, що нагороду цю Ви вручили, і сприймаю її як той завдаток на майбутнє, як Ви казали, що потрібно буде ще більше трудитися і надалі, тому що сьогодні ми живемо хоч у мирні часи, але складні і небезпечні, бо сьогоднішні часи вважаю складними: дуже світ стає жорстокий, люди стають все більш жорстокими. Та навала зневіри з усіх сторін насувається на нас, але ми молимося, щоб Господь давав нам сили стояти проти того всього.
Тож, Владико, дякую Вам за те, що Ви сьогодні знайшли можливість у Вашому щільному графіку відвідин парафій Києва і інших обов’язків, що Ви знайшли сьогодні час і приїхали до нас. І я щиро-щиро від усього серця дякую Вам, нехай Господь кріпить Вас здоров’ям тілесним і духовним; нехай Господь благословляє Ваше служіння, Вашу працю, всі Ваші ті плани і мрії, яких у Вас є завжди багато. Прийміть ці квіти в знак нашої любові до Вас.
(слово виголошене після Божественної Літургії у Свято-Миколаївському храмі с. Гребінці під час Архіпастирських відвідин Високопреосвященним митрополитом Димитрієм Жовківського благочиння, в неділю 16-ту після П’ятидесятниці, 9 жовтня 2016 року Божого)