Проповідь митрополита Димитрія у неділю 3-тю після П’ятдесятниці

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі брати і сестри! Щойно ми чули Євангельтське читання, яке усім нам пояснює, що повинно бути головним у нашому житті, в чому полягає сенс нашого земного життя і, навіть, у чому полягає істинне щастя.

Господь найбільше запитає з тих, хто зодягнувся у Його одіж, тобто з християн, з нас із вами Він найбільше запитає. Він не запитає з тих, хто не знає Його, з тих, хто не сповідує Христа і християнства. Господь для них дав закон моралі, природу і душу. І тому, якщо уявити собі християнина і не християнина, то можна сказати так, що не християнину Господь дав одну свічку для того, щоб бачити, а християнину – цілих п’ять свічок для того, щоби християнин запалив їх, поставив перед собою і бачив. Ці п’ять свічок є образами розуму, Старого Завіту, Нового Завіту, Церкви і сили Духа Святого, що діє у ній. Як ви думаєте, — так запитує нас святитель Миколай Сербський, — хто краще і більше бачитиме: чи та людина, що має одну свічку, чи християнин, якому дано п’ять свічок? Хто буде більше бачити, розуміти, чути, споглядати, усвідомлювати сенс людського життя? Якщо ці п’ять свічок у нас згаснуть як довго ми будемо звикати до темряви?! Це звичайно не до порівняння із тим, коли згасне одна свічка у не християнина, очі якого швидко звикнуть до відсутності світла.

Отже, Господь розпочинає своє повчання з дуже простих і зрозумілих для нас слів: «Світильником тіла є око». (Мф. 6, 22) І дійсно, світильником цим є око, тому що саме за допомогою очей ми з вами бачимо світ, створений Богом, і бачимо не тільки загальну картину світу, але очі наші бачать значно глибше, бачать усе. Ми здатні, образно кажучи, поїдати очима увесь світ, що є довкола нас, при цьому не тільки те, що добре, але й зло також. Злого ми бачимо дуже багато. Сказано, якщо око це буде хворе, нечисте, то і тіло все наше буде темне. Що тут мається на увазі? Христос пояснює нам, що багато залежить від нашого сприйняття того, що ми бачимо довкола себе, яку даємо цьому оцінку, і чи це сприйняття є узгоджене із християнською мораллю. Я нещодавно з цього амвону розповідав вам притчу про те, як один старець був сліпим і відмовлявся лікуватись, пояснюючи, що не бачачи нічого, він у такий спосіб спасається, осягає вічне життя. Саме сьогоднішня євангельська розповідь, повчання Господа нашого Ісуса Христа нам дуже яскраво показує, як людина може осягнути Царство Боже.

Перш за все, потрібно піклуватись про вічне життя, про Царство Боже, — каже Христос, — і все інше додасться. Скажіть, чуючи зараз ці євангельські слова, чи не збентежились наші чуття і розум від думки, що й справді було б так прекрасно, Господи, якби Ти позбавив нас піклування про мирське життя, про те, що їсти, у що вдягатись. В одну мить, уявіть тільки, ми усього цього позбуваємось, нас це більше не хвилює. Скільки турбот від нас би відпало! З іншого боку, ми прекрасно розуміємо, що усього цього ми не можемо позбутись. Тоді як бути, як сприймати ці слова Христа Спасителя, коли навіть за якусь годину часу, залишивши цей храм, ми знову відновимо піклування про їжу, одяг, про наші статки, ми знову впадемо у ці турботи?! Господь зовсім цього не заперечує, Він навіть не засуджує багатство у цьому світі. Даремно говорили колись, що всі можуть бути рівними — це є неправда. Адже ж навіть люди один на одного зовні не схожі, тим більше різнитиметься земна участь людей. Одна людина є кмітлива, більш рухлива, має підприємницьку жилку і досягає цих статків, інша, дослухаючись цих євангельських слів, утверджує себе в іншому стилі життя. Одна жінка має дві хустини, а інша хоче мати десять і їх постійно змінювати, один чоловік може півжиття проходити в одному костюмі, а іншому треба щонайменше п’ять. Все це залежить від того, чи мають вони статки на різноманіття одягу, чи ні. Але Господь каже, що усе це є тлінне і не головним це є у житті.

Пригадаймо розповідь про життя багатостраждального Іова. Прийшовши додому, ще хоч би на півгодини відкрийте Біблію, яка зараз у кожній оселі є, і перечитайте історію його життя. Книга праведного Іова є дуже співзвучною із тим, що каже нам сьогодні Христос. Коли Господь відібрав все багатство в Іова, жінка йому сказала: «До кого ти молишся, до кого звертаєшся, коли голосу не чуєш Його?! А Він відібрав у тебе не лише статки, але й дітей». І тут Іов на мить подумав: «Справді, як же так?» Ні, він не спокусився через слова дружини, але у якійсь мірі засумнівався у величі і могутності Божій. І Господь йому сказав: «Чи ти ловиш здобич левиці і насичуєш молодих левів, коли вони лежать у барлогах або ховаються під тінню у засідці? Хто готує ворону корм його, коли пташенята його кричать до Бога, блукаючи без їжі?». (Іов 38, 39-41) Відповідь зрозуміла нам сьогодні: про усе це, про кожну дрібничку на світі піклується його Творець. Ось у чому є співзвучність старозавітної книги праведного Іова із тим, що сьогодні каже нам, християнам XXI століття, Христос. Він так само говорить: Ви піклуєтесь про одяг, а подивіться на квіти! Не треба шукати польових лілей, достатньо вийти з храму і поглянути на квітковий цвіт, яким красується його подвір’я. Чи ми додаємо хоч трошки своїх сил для того, щоб зодягнути цей світ у таку красу, чи ми так прекрасно розфарбовуємо пелюстки цих квітів? Господь промишляє над кожним із нас, Він не забуває нікого. Той таки Іов терпів стільки, скільки міг знести, рівно стільки йому було послано випробувань.

Не бійтеся, якщо ви живете у нестатках, дякуйте Богові за все! Дякуйте за те, що Він не вводить нас у спокусу. Бо якби ми мали великі статки, то й велика є ймовірність, що не стояли б ми тут у цьому храмі, що забули б дуже швидко про Бога, не шукали б Його милосердя і не осягнули б Царства Божого. Господь дає нам стільки, скільки ми можемо опанувати. І око наше нехай не буде заздрісним до тих, хто живе краще від нас.

В цьому світі будемо скорботними. Такий цей світ. Але Христос подарував нам надію, коли сказав «Мужайтесь: Я переміг світ». (Ін. 16, 33)Тому, дорогі брати і сестри, будемо надіятись на милість Божу. Якщо пам’ятатимемо і виконуватимемо ті слова, які сказав нам сьогодні Христос, якщо розумітимемо, що перш за все потрібно піклуватись про духовне, то все інше просто додасться. Вірте у це, тому що це слова нашого Господа і Спасителя! Якщо це слова Господні, то вони здійсненні, бо так сказав Бог, Якому слава у Святій Тройці з Отцем і Святим Духом. Амінь!

(проповідь виголошена за Божественною Літургією у неділю 3-тю після П’ятдесятниці у Покровському кафедральному соборі м. Львова 24 червня 2012 року Божого)
print the material
Accessibility menu
Contrast settings
Font size
Letter spacing
Line height
Images
Font
Reset the settings