Дорогі брати і сестри! День Пресвятої Тройці, зішестя Святого Духа на святих апостолів, так називає Свята Православна Церква день, який ми сьогодні спільно святкуємо. Цей день святі отці також називають днем народження Христової Церкви. І сьогодні, хоча й наш погляд спрямований на небеса, звідки скодить Дух Святий, Церква змушує нас твердо стояти на цій землі через колінопреклонні молитви. Сьогодні по-особливому вшановуємо ми Духа Святого, Господа Животворчого.
У Пресвятій Тройці Господь відкриває нам Свою Єдиносушність і нероздільність. Сьогодні багато хто з вас стоїть із букетами квітів, а у декого я помітив іконки Пресвятої Тройці. Зображення Її може бути у двох варіантах, це, так звані, Новозавітня і Старозавітня Тройця. Є зображення Тройці вперше написане святим Андрієм Рубльовим – три Ангела, що завітали на трапезу до праотця Авраама і сидять під Мамврійським дубом, а є, можливо, більш звичне - Бог Отець Господь Саваоф, Сина Божий Ісус Христос і Духа Святий у вигляді голуба. У Новому Завіті через прихід Спасителя, втіленого Сина Божого, людям розкрилось розуміння Троїчності Бога.
Пресвята Тройця явилась патріарху Аврааму, перевіряючи і випробовуючи його віру і надію на Бога перед сповненням Своїх обітниць над старцем. Віра праотця Авраама виявилась непохитною і Господь виконав Свою обітницю, дав йому багато нащадків і з роду його прийшов у світ Ісус Христос Спаситель світу. І ось сьогодні ми також повинні принести у дар Духу Святому, Який все животворить і все наповнює і освячує у Святій Церкві, найбільший серед можливих дарів – цінніший від золота дар віри. Зауважте, навіть у дні Різдва Христового ми у колядках співаємо, що приносимо Богонемовляті дар цінніший від золота – віру серця. Ми сьогодні по-особливому повинні виявити віру і надію на Бога, будучи у радості чи горі, ми повинні звести очі до неба, віруючи у те, що Бог пошле нам Свого Утішителя, Духа Істини. Будь-які труднощі чи випробування ми з честю пройдемо тільки тоді, коли матимемо у душі своїй глибоку віру і надію на Бога. Віра наша є не звичайна річ, це не просто одне з відчуттів, думок абощо. Віра це цілий комплекс поглядів, думок, переживань, прагнень, дій, поривань, які цілковито визначають наш спосіб життя, моделюють нашу поведінку, повністю підкорюючи нашу волю Божественній. І ось віра ця є особливим даром, який подається людині Богом, і про дар цей треба безперестанку молити Господа.
Ми стоїмо сьогодні у храмі з прекрасними букетами зелені і квітів, і Господь каже до нас: «Пізнайте мене через цю красу! Не потрібно великого розуму, не видирайтесь на небеса, а йдіть і сідайте під Мамврійським дубом, сідайте у саду під будь-яким дерево, кожне з яких насадила правиця Моя, подивіться на красу довкола і зустріньте Мене у подихові лагідного вітру». І так символічно у цей спекотний день наше тіло бажає бути обвіяним вітерцем, який освіжає нас, додає нам сили. Бо у спеку ми відчуваємо, що сили наші падають, важко стояти на богослужінні, духовенству важко і виголоси творити, важко співати хору. Подібно і наша душа бажає бути обвіяною Божественним вітерцем благодаті Божої, бути обвіяною Духом Святим. Тому прикличмо сьогодні на себе Духа Святого у колінопреклонних молитвах, які ми творитимемо після святої Літургії. Нехай над нами завжди перебуває благодать Божа, яка діє у Святій Церкві, куди ми приходимо зі своє радістю, скорботами і переживаннями. Бережімо ж і плекаймо у серцях своїх віру, бо це є особливий дар, це є запорука вічного і блаженного життя із Богом. Амінь!