Дорогі брати і сестри! Сьогодні, мабуть, належить найперше і найбільше говорити про славне народження святого пророка і Предтечі Господнього Іоана, але детальніше розповісти про цю подію, аніж те, як це зробив святий апостол і євангеліст Лука, годі й пробувати.
Тому я хотів би звернути вашу увагу на Євангельську розповідь про подію народження Предтечі Господнього. Про особливе і велике значення цього святого свідчить з одного боку те, що народження Іоана його батькові Захарії провістив архангел Гавриїл, а з іншого боку – неодноразові свідчення Самого Господа Ісуса Христа. Тому й названий пророк і Предтеча Іоан Церквою найбільшим з-поміж пророків. Після пророка Іллі, після того, як цей праведний муж був забраний Богом на небеса, не було більше у всій старозавітній епосі подібного пророка до Іоана Хрестителя.
Дуже часто цього пророка називають пророком двох завітів: Старого і Нового. Величність постаті Іоана Предтечі відкривається нам уже в його народженні і навіть ще до цього. Чи багатьом батькам, навіть великих у майбутньому людей, з’являвся архангел Гавриїл, щоби провістити народження нащадка? Очевидно, що ні. Хіба що тільки з церковного передання відомо нам, що архангел Гавриїл з’явився батькам Пресвятої Діви Марії, святим праведним Іоакиму й Анні, а з Євангелія знаємо, що цей ангел благовістив і Самій Діві Марії про майбутнє народження від Неї Месії і Спасителя роду людського.
Отже, архангел Гавриїл з’являється Захарії, але той не повірив одразу слову благовісника Божого і в покарання отримав німоту аж до дня, коли його дружина, Єлисавета, жінка вже похилого віку, народила йому сина - мйбутнього великого праведника і пророка.
Це славне для нас подружжя через свою неплідність терпіло чималу ганьбу серед народу, серед знайомих та сусідів. Але Сам Господь прославив їх навіки. У сьогоднішньому Апостолі, в апостольському читанні, ми чули такі слова: ніч минула, а день наблизився (Рим. 13:12). Що означають вони у контексті сьогоднішнього свята? Як ранкова зоря розсіює темряву і свідчить про кінець пори ночі і наближення дня, так народження великого пророка Іоана Предтечі свідчить нам сьогодні про завершення ночі влади гріха і смерті, про кінець Старого Завіту, і наближення світлого і життєдайного дня пришестя у світ Сина Божого. У цих сутінках, коли тільки почало розвиднятися, приходить святий Іоан, щоби приготувати шлях до людських душ, яким пізніше пройде Христос Спаситель.
Святий апостол і євангеліст Лука наводить такі слова архангела Гавриїла про майбутнього Предтечу: ні вина, ні хмільного напою не питиме, і Духа Святого сповниться ще від утроби матері своєї (Лк. 1:15). І ось якщо ми уважно читаємо Святе Писання, то зрозуміємо, чому наводить це свідчення євангеліст. Адже в іншому місці Євангелія від святого Луки, в уривку, що читається на честь Богородичних свят, знаходимо свідчення праведної Єлисавета про те, що коли завітала до неї Пречиста Діва Марія, то дитя радісно заграло в її утробі (пор. Лк. 1:44). Це останнє свідчення є цілком співвідносним із наведеними словами архангела Гавриїла і являє нам сходження Святого Духа на Іоана ще в утробі його матері. Пророк Іоан і Христос Спаситель зустрілися в утробах своїх матерів і духом своїм немовля Єлисавети відчуло, що поруч Творець і Промислитель світу. Хіба це не чудо? Хіба не достойна ця подія нашої похвали і здивування?! Сьогодні нам, християнам, воістину слід торжествувати і радіти, бо минув морок, а день наш є світлим, бо ми спасаємося, спасаємося через проповідь Месії Христа Бога, прихід Якого у світ провістив народжений сьогодні пророк Іоан.
Святий пророк Ісая говорив про глас вопіющого в пустелі, який закликатиме всіх приготуватися до зустрічі очікуваного Месії. Цим вопіющим у пустелі став Іоан Предтеча. Він не тільки хрестив Спасителя Ісуса Христа, а й закликав до покаяння: як простий народ, так і можновладців і навіть царів. Він право на ці слова, адже сам був аскетом, від днів свого дитинства проживаючи у пустелі і харчуючись акридами і диким медом. Якщо ж цей муж, що вів таке життя, не загинув у пустелі, де вдень нестерпно пече сонце, а вночі пробираючий до кісток холодний вітер, якщо Господь промишляв над ним і зберігав його в усіх умовах його життя, то і нам з вами нема чого боятися, бо Сам Господь прийшов спасти кожного із нас і дбає про нас повсякчасно. Візьмімо ж приклад зі святого Іоана у його цілковитій надії на Бога і вмінні задовольнятися малим – тим тільки, що необхідним було для життя.
Хотів би, дорогі брати і сестри, насамкінець сказати і про те, що разом із радісним святкуванням народження Іоана Предтечі лсід нам пам’ятати і про його мученицьку кончину. Людина сьогодні піддається багатьом спокусам. Одним із найбільших недугів і гріховних пристрастей сучасності є пияцтво. Саме сп’яніння Ірода призвело до трагічної кончини Іоана Хрестителя. Колись був звичай людям, що хворіли на цей недуг, що не могли стримувати себе у кількості спиртного, давати обітницю тверезості перед іконою усікновення глави Іоана Предтечі. Картина смерті найбільшого серед пророків наводила страх на тих, хто бажав позбутися цього гріха, змушувала їх задуматися над своїм життям і вселяла натхнення і сили для боротьби зі своєю пристрастю.
Часто, зустрічаючи алкоголіків, бачиш, що людина, наче і кається в тому, що не може стриматися від цього, але й відмовитися від спиртного не може. Можна запитати: хіба у вас немає сили волі? Але й відповідь може лукавою бути, як у тому жарті: і сила є, і воля є, а сили волі немає. Але якщо справді задуматися і усвідомити, якою смерть відійшов від нас пророк і Предтеча Іоан, та ще й додати до цього ті чисельні трагедії, причиною яких є зловживання спиртним, свідчення про які ми отримуємо чи не щодня, то я думаю, що можна буде знайти не тільки силу і волю, але й силу волі.
Отже будемо, дорогі брати і сестри, і про це пам’ятати. А сьогодні ж радіймо, радіймо через те, що прийшов у світ великий пророк, із нашого людського роду прийшов, народився від праведних Захарія і Єлисавети, для того, щоби приготувати путь, якою пізніше прийшов у світ Христос, спасши усіх нас від гріха і смерті. Амінь!