Проповідь Високопреосвященного митрополита Димитрія у неділю 10-ту після П’ятидесятниці

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі брати і сестри! Щойно ми чули Євангельську розповідь про зцілення біснуватого і в багатьох, мабуть, виникло запитання: чи можемо ми з досягти такого стану, щоби виганяти нечисту силу та й узагалі, чи спроможні ми це робити? Багато хто навіть не розмірковує над подібними речима, а, водночас, знаходяться й такі, які викликаються позмагатися з бісами, що мучають людину. Однак нерідко – це звичайні аферисти (на жаль деколи і в священному сані), які лише говорять що мають якусь силу і просто обманюють людей.

Христос нам сьогодні назвав дві умови для поборення злої сили: піст і молитва. Це засоби нашої приватної боротьби з бісами, а також через наше подвизання у цих чеснотах ми можемо допомогти і нашим ближнім. Отже все інше – від лукавого, шарлатанство, з яким істинний християнин не повинен мати нічого спільного.

Молитва твориться нами і зараз за богослужінням, і кожного дня ми творимо приватну молитву. А чому ж так часто буває, що Бог наче не чує нас або не відповідає на наші молитви? Бог чує і навіть більше – все знає ще до того, як промовимо ми слова молитви, але діє так, як потрібно нам для нашого спасіння: що корисне для нас – дає, а що заваджає або, чого ми не достойні за наші гріхи – не посилає цього.

Учення Христової Церкви виділяє кілька видів молитви: молитва, яку ми творимо кожного дня приватно, соборна молитва за богослужіннями у храмі й аскетична умоглядна молитва. Найбільш досконалою є саме остання і для того, щоб її творити, потрібно чимало потрудитися на духовному поприщі. Притаманна вона, звісно, тільки ченцям і, наважуся сказати більше цього, не тим звичайним ченцям, які подвизаються у наших сучасних міських монастирях, чи можливо, навіть, служать на парафіях, але справжнім подвижникам благочестя і духовним аскетам.

Така молитва виникла і вчення і богослів’я її сформувалися на Афонській горі. Цю молитву називають розумною і твориться вона монахами у священному безмовстві. Основу такої розумної молитви складає Ісусова молитва: Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного! Безперервно творячи у розумі цю молитву, ченець входить у безперервний зв’язок із Богом, залишає всі земні турботи і піклування і через це преображається і входить у стан обожнення – той первісний стан, який мала створена Богом перша людина.

Святитель Григорій Палама, проте, повчає, що й ми, миряни, не тільки ченці, маємо таку можливість і повинні практикуватися у цій розумній молитві. Якщо ж ця наша молитва буде ще й поєднана з постом – сила зла і гріха в нас буде цілком подолана. У такому випадку Христос, повірте, не назве нас родом невірним і лукавим, але явить нас такими, що мають силу вигнати біса і побороти зло.

Ось ми, дорогі брати і сестри, стоїмо перед великим святом Преображення Господнього. Сутність цього свята полягає не в тому лишень, що Христос преобразився і показав ученикам Своїм частково, наскільки вони могли прийняти, славу Свого Божества, але в тому також, що цим самим Він явив можливість преображення для кожної людини. Покликання християнина – бути світлим, світитися душею і тілом, бути світлом для світу і мета життя християнина – духовно оновитися, переродитися протягом свого земного щляху і це явив нам Христос у Своєму Преображенні.

Приказка афонських монахів говорить: віддай кров, придбай дух. Тобто нам потрібно чимало трудитися, відавати всі свої життєві сили, жертвувати часом і земними якимись інтересами, щоби придбати незрівнянно цінніше – духовні скарби, вічне блаженне життя з Богом у Його Царстві. Це є одна зі складових нашого преображення: ми віддаляємо від себе все земне і наближаємося до духовного. Християнське антропологічне вчення про людину кінцевою метою життя визначає саме наше обожнення кожної людини. Пам’ятаймо, всі воскреснуть у своїх тілах. Це від нас не залежить, не залежить від нашої віри чи невіри у це: всі воскреснуть, але одні перейдуть до вічного блаженнго життя, а інші підуть на вічні муки.

Ми, дорогі брати і сестри, маємо Заповіді Божі і, зокрема, заповідь Христову про піст і молитву. І, звісно, можемо ми нехтувати ними і не дотримуватися їх, бо маємо право і свободу вибору, але від цього напряму залежить наша доля у вічності. Піст і молитва – найпростіший і єдино дієвий засіб боротьби з нечистою силою, на який вказав нам Сам Господь Ісус Христос, а тому нехтувати ним – справжнє безумство.

Не думаймо, що довершена щира молитва доступна лише афонським ченцям. Ні! Кожний із нас має змогу досягти такого духовного стану, щоби творити розумну боговгодну молитву і долати у собі найменші прояви зла і гріха ще в зародку. У цьому нехай нам допоможе Всемилостивий Господь наш Ісус Христос, завдяки Якому ми живемо і подвизаємося в цьому світі і Якому слава навіки віків. Амінь!

(проповідь виголошена за Божественною Літургією у Покровському кафедральному соборі у неділю 10-ту після П’ятидесятниці, 17 серпня 2014 року Божого)
Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії




print the material
Accessibility menu
Contrast settings
Font size
Letter spacing
Line height
Images
Font
Reset the settings