Дорогі у Христі брати і сестри! Сьогодні, у неділю після Різдва Христового, Свята Церква гадує і вшановує пам'ять святого праведного Йосифа Обручника, Давида, царя, і Якова, брата Господнього.
Із Євангельського читання ми з вами чули продовження історії Різдва Христового. Ця історія від початку свого була радісною для всіх, для всього людства, для Небесних воїнств, здавалося ніщо не може затьмарити цієї великої події пришестя у світ Сина Божого, але земна радість затьмарюється дуже швидко убивством тисяч неповинних немовлят.
Мабуть не одного разу нас, від малого до великого, відвідувала думка: “Немовля Ісус і водночас втілений Бог – хіба не міг Він зробити так, щоби не було ані цього переслідування, ані вбивства немовлят, ані Його втечі з Матір’ю та Йосифом до Єгипту?” Я вам відповім: міг Він це зробити, міг знищити Ірода в одну мить і всі його задуми знищити. Але Євангельська Різдвяна історія зовсім інша, вона не підпадає під міркування та рамки вибудовані нашим розумом.
Бог не припиняє і не обмежує людської волі, дозволяє уповні вилитися злу на землю, але потім, так само уповні, виливатиметься на цю землю і на людський рід благодать від втіленого Сина Божого. Але це буде потім, а зараз Богомладенець у великому смиренні втікає на руках Діви Марії до Єгипту.
Ангельські воїнства служать Богові на небесах, ці ж ангельські воїнства перебувають і з нами, є вісниками волі Божої людям. Так сталося і з Йосифом, якого ангел уві сні сповістив про наміри царя Ірода.
Це безплотне воїнство знаходиться у великому здивуванні від того, що Господь, минувши всі ангельські чини, Сам прийшов на землю, втілився, прийняв плоть людини, їхньому здивуванню немає меж. Але ангельський світ служить Богові, Який у тілі Немовляти лежить у яслях, сповіщаючи праведного Йосифа про наміри злощасного Ірода, який настільки втонув у ненависті, злобі, заздрощах, що помислив погубити, як сказано, новонароджене Немовля.
Іроду на той час було близько сімдесяти років, це вік досить таки поважний, цілком логічно, що незабаром він мав би передати владу наступнику і спокійно мав би зустріти вістку волхвів і свідчення книжників. Але зло, наче сам сатана, вселився у серце цього безбожника і він наказує вбивати дітей.
У пророка Ісаї ми знаходимо прекрасні слова віщування про цю подію: “Ось, Господь сидить на хмарі легкій і гряде в Єгипет. І затремтять від лиця Його ідоли єгипетські, і серце Єгипту розтане у ньому” (Іс. 19, 1).
Знаючи, хоча б трішки, географію Святої Землі і прилеглих країн, можемо запитати себе: “Для чого свята родина йде, втікає до Єгипту, адже можна було б піти до значно ближчих країн, до місць, на які вже не поширювалась влада Ірода, але які однак було значно ближчими від Єгипту. Відповідь чули ми у сьогоднішньому Євангелії: “Щоб збулося сказане Господом через пророка, який говорить: з Єгипту покликав Я Сина Мого” (Мф. 2, 15).
Очевидно, що так було задумано предвічною радою Божою щоби Немовлям Бог Слово відвідав ці землі. Адже ми знаємо, що боговибраний народ був у полоні в Єгипті, знаємо, як цей народ визволявся із єгипетського полону і про кари послані Богом єгиптянам. Тому то й приходить Христос до Єгипту, приносить до нього світло істинної віри і являє над ним Боже змилування.
Для Ізраїлю ж причини цієї втечі були дуже сумними. Після них Ірод був названий дітовбивцею. Євангелист підкреслює цю подію пророцтвом: “Голос в Рамі чути, плач і ридання та голосіння велике; Рахиль плаче за дітьми своїми і не хоче втішитися, бо нема їх” (Мф. 2, 18).
Ми, дорогі брати і сестри, повинні задуматися над цією, яка, у певній мірі, затьмарює нам радість пришестя у світ Сина Божого. Бог через попущення Своє показує, наскільки страшним є зло, яке панує у світі, адже ми не сумніваємось, що руками Ірода діє сам сатана.
Саме до цього світу прийшов Бог Слово, Він втілився. Для чого? Щоби принести закон любові, щоби винищити, зокрема, цю жорстокість.
Усі ж події пов’язані з вбивством немовлят та наступною долею Ірода повинні слугувати пересторогою для усіх новоявлених “Іродів”. Ніколи людина не повинна забувати, що над нею стоїть Бог, Який дає їй владу, але й може в одну мить забрати не лише владу, але й життя.
Доля царя Ірода була жахливою, він помер у страшних муках, у страшній хворобі. Як свідчить юдейський історик Йосиф Флавій, Ірод лежав і його тіло гнило, і майже всі мешканці і слуги палацу повтікали звідтіля.
Але ось знову ангел з’являється Йосифу, святому сімейству. Із Єгипту Богомладенець повертається спочатку в землі юдейські, але, коли стало відомо, що на престолі батька воцарився син Ірода, Йосиф Обручник з Дівою Марією і Немовлям Ісусом ідуть в Назарет.
Я згадував пророцтво пророка Ісаї про Єгипет, де йшлось про “легку хмару”. Про що говорить пророк Ісая? Що є цією хмарою? Цією легкою хмарою є Богородиця, на руках Якої носився Немовля Ісус Христос.
Ми зустрічаємо сповнення ще одного пророцтва про те, що Христос мав назватись серед людей Назореєм, тобто вихідцем із Назарету Юдейського. Тут більш підкреслюється людська історія, аспекти земного характеру. Але, разом із цим, ми знаємо, що Ісая пророк називає Месію Ємануїлом, що означає “З нами Бог”. І це вже духовний зміст пришестя Спасителя – Він прийшов, щоби бути з нами, щоби небо примирити із землею.
І Цей Бог, Який повертається із язичницького Єгипту, є з нами, Він є з нами до кінця віку. І тому з року в рік, дорогі у Христі брати і сестри, коли ми зустрічаємо ці свята і щоразу більш глибоко їх осмислюємо, віра наша повинна міцніти, віра в те, що Господь наш Ісус Христос, Який сьогодні предстоїть нам в убогих яслах, є істинний Бог наш, Якому честь і слава з Отцем і Святим Духом. Амінь!