Перш за все хочу сказати, що я вдячний Богові, отцю-настоятелю і вам, що сьогодні, у п’яту неділю після П’ятидесятниці і в день звершення пам’яті собору святих дванадцятьох апостолів, маю можливість разом з усіма вами молитися у цьому величному храмі, храмі, який достойний не тільки м. Комарно, але навіть кафедрального міста.
Неодноразово буваючи тут, хочу засвідчити вам, що тут дуже тепло і, якщо можна так сказати, по-справжньому звершується молитва, звершується Свята Євхаристія. Тому отримавши велику духовну насолоду від богослужіння хочу ще раз усім вам, дорогі парафіяни, подякувати.
Як ви чули зі сьогоднішнього Євангелія, Господь наш Ісус Христос зцілив двох біснуватих в країні Гергесинській. Ці біснуваті наводили на жителів навколишніх сіл і поселень такий великий жах, що повз ці печер, які, як зазначається, слугували гробами і в яких ці біснуваті жили, люди боялися проходити й оминали їх. Розуміймо, що описаний стан речей був дійсно таким і страх людей був великої сили, тому що він був бісівським, цей страх у людей вселяли біси, що жили у біснуватих.
Коли відбулася зустріч біснуватих із Христом Спасителем, то звісно, як ми бачимо зі Святого Євангелія, не люди, які страждали і в яких були вселені ці біси, а самі біси стали говорити: що Тобі до нас, Ісусе, Сину Божий? Прийшов Ти сюди передчасно мучити нас (Мф. 8:29). Зверніть увагу, з яким лукавим словом вони звернулися до Сина Божого! Добре знали, Хто перед ними стоїть, і знали про день Страшного Суду і про суд, що звершеться над ними і про грядущі муки. Але водночас говорять наче так: дай ще трохи часу нам насолодитися цим світом, тією владою, яку ми через спокуси маємо над Твоїм творінням, дочасним є Твій прихід.
Біси дійсно мають певну владу, але цю владу дає їм саме Боже творіння – самі люди піддаючись їхнім спокусами і стаючи рабами гріха. Біси можуть вселятися у будь-яку істоту, але найбільше їх, звісна річ, цікавить людина, тому що предмет головної їхньої боротьби – це наша безсмертна душа.
Найпідступнішими наслідками дії бісів є не просто гріх, але коли люди спрямовують свої гріховні почуття і дії один проти одного. Що можна сказати про сьогодення? Хіба не бісівськими нашіптуваннями керуються ті, хто розв’язав і підтримує на теренах нашої держави війну? Це пряма і явна дія бісів, бо нічого божественного тут нема. Бог є любов, а де ненависть і вбивство, там відсутня любов, і там князівство бісівське, а не Царство Боже. І нехай буде відомо, що ті, хто вбивають людей, воюють проти мирної держави, ті є слуги бісів і в них ці біси діють.
Розуміючи безвихідь свого становища, біси попросили Христа дозволити ввійти їм у стадо свиней. Прикметно, що свині – нечисті істоти за іудейським законом. Увійшовши у це стадо, біси одразу почали знищувати його, спонукаючи кинутися в Генісаретське озеро, бажаючи вивільнитися. Цей випадок, ця подія вселила у жителів тієї країни ще більший жах, так що вони, будучи жорстокосердними і не розуміючи явленої їм милості Божої, попросили Ісуса Христа піти від них. Не попросили молитви, благословення, не подякували, а сказали: відійди від нас!
Ось це є приклад того, наскільки людство (і тодішнє, і теперішнє) є нетямуще. Будучи недостойними Божої благодаті, навіть отримуючи її з милості Божої, ми ще здатні повстати проти її дії і проти Бога. Все, що відбувалося злого в історії людства і що відбувається тепер у нас – це наслідок гріха. Де нема Бога, де нема виконання Його закону любові, де спотворюється правда і зневажається істина, там є гріх, там є руйнування, там є війна.
Ми бентежимося від щоденних звісток про жертви цієї кривавої війни. Наші хлопці помирають у цих страшних невизначених до кінця бойових діях. Інколи навіть вже стає неможливо все це сприймати, хочеться, щоби це був сон, щоби ми прокинулися одного ранку і зрозуміли: це був сон і в нас цього ніколи не було і не буде. Але на жаль це не так. Усе це наша сумна дійсність. Тому сьогодні ми молимо Христа Вседержителя, щоби Він припинив усе це, щоби прогнав геть тих бісів, які вселяють жах у жителів Сходу України, і послав нам спокій і мир. Адже у війні нема переможців, це є остання крайність, до якої можуть бути доведені люди, у війні є лише смерть і сльози тих, хто не дочекався вдома своїх рідних чоловіків.
Тому, дорогі брати і сестри, ми уповаємося сьогодні на милість Божу, звертаємося до Нього з ревними і щирими словами молитви. Нам також належить вдаватися до заступництва і Пресвятої Богородиці, Яка омофором Своїм покриває весь людський рід. Сьогодні тут присутній список Львівської ікони Божої Матері, яка була прославлена саме у той рік, коли ваш храм відвідував Святіший Патріарх Філарет. Тож молімося і до Пресвятої Богородиці, щоби Вона простягнула над нами Свій чесний і мирний омофор і зберегла нас від усякого зла. Амінь!