Проповідь Високопреосвященного митрополита Димитрія у свято Богоявлення

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Дорогі во Христі брати і сестри!

Щиро вітаю вас із святом Богоявлення, хрещення Господнього в річці Йордані. Церковні письменники і вчителі Церкви, які багато роздумували над таїнством явлення у світ Сина Божого, залишили для нас багато повчань на цей день. Особливо вражають ті, які так глибоко – до збентеження душі і серця розповідають нам про пришестя у світ Сина Божого. Навіть у церковних піснеспівах ми зустрічаємо такі слова: «Вчора Тебе ми ще бачили у вертепі, а сьогодні ти приходиш і являєшся на Йордан хреститися від Іоана».

Дійсно, якщо ми подивимось як у давній Церкві християни святкували явлення і пришестя у світ Сина Божого, то свято Різдва Христового і Богоявлення святкувалося невід’ємно разом. От якщо ви часом заходите до Вірменського кафедрального собору, так от Вірменська Церква і до цього часу святкує Різдво і Богоявлення в один день. так сталося, що, напевно, богослови і учителі Церкви зрозуміли, що ці два свята повинні бути розведені, тому що за своїм глибоким змістом багато чого нас можуть навчити.

Ось, коли сьогодні ми згадуємо Євангельську подію – хрещення Ісуса Христа в Йордані, ми перш за все звертаємо увагу на проповідь Іоана Хрестителя. Святий Яків Саруг каже, що ця подія хрещення Господнього в Йордані є немов межею Старого та Нового Завіту, оскільки початківцем закону був Мойсей, то цей закон завершує Іоан Хреститель. Він проповідує про того, хто вже гряде і ті, хто приходили на річку Йордан каятися, а це здебільшого були: юдеї, воїни; усіх Іоан Хреститель запрошував до цього каяття. Ніхто із них не знав про кого так розповідає Іоан Хреститель: «Якому я недостойний розв’язати ремінь взуття Його» (Лк. 3, 16).

Одного разу серед натовпу тих, хто прийшов до Іоана Хрестителя, Предтеча угледів Того, і сказав: «ось Агнець Божий». І ми чули цей діалог: Господь прийшов, а Іоан Хретситель сказав: «чи Тобі приходити до мене?» (Мф. 3, 14). Ісус відповів йому на це так: «облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду» (Мф. 3, 15). Виконати Господь повинен був все те, що було написано раніше, адже Він прийшов до овець, котрих повинен був спасти. Господь говорить, щоби Іоан не величав Його сьогодні, адже Він у смиренні прийшов на цей світ і не потрібно Іоану Його питати, чи потрібно Йому хреститись у Йордані. Христос у смиренні прийшов, щоби постраждати за кожного із нас. Він вчора носився на руках Діви Марії, покривався пеленами, а сьогодні входить у Йордан, для того, щоби Його як Творця покрила вода. Ось такі слова вкладають церковні письменники у це свято, так що навіть водна природа – єство води, бачачи все це – захвилювалося.

Я вам зараз це так серйозно розповідаю, але в мене в голові крутяться зовсім інші думки. Наш народ з одного боку є прекрасний, а з іншого дивний. Ось є такий звичай у нашого народу: бігати рано до води і дивитись чи ця вода хвилюється. Ця пам’ять церковна-обрядова залишається у наших людей від тих слів, які я вам зараз скажу як справжню істину. Тому в цей день найбільше ми хвилюємось не від того, що Христос прийшов на Йордан, адже у своєму житті ми так само прийняли хрещення – зодягнулися у Христа і залишили гріхи, але нас хвилює в цей день тільки одне: як набрати доброї води?

Я вам скажу дуже цікавий факт з історії нашої Української Церкви. Був час, а це десь приблизно ХVІ – початок ХVІІ століття, коли наші люди настільки трепетно відносилися до Йорданської води, що навіть вживали її замість причастя. Вони вважали, що не потрібно причаститися Святих Христових Тайн, а достатньо дістати воду і спожити її. На ці помилки вказав митрополит Київський Ісайя Копинський, а після нього був митрополитом Петро Могила, який на Київському соборі 1640 року вказав на цю помилку дуже чітко, тому що у Срятенському требнику 1606, який надрукував Львівський єпископ Гедеон Балабан, був чин так званого причастя святою Богоявленською водою. Він казав, що не знають звідки це прийшло до нас, що раптом ми замінили причастя для більшості людей-християн святою Богоявленською водою – Агіасмою (святинею). Богоявленську воду Агіасмою називають греки, але як виявилося потім були на це підстави, тому що у давній Церкві відлучених від Причастя людей причасчали цією Богоявленською водою. У греків це правило було викорінено, а у нас воно ще довго жило, навіть потрапило у богослужбові книжки. Дуже цікаво, що у требнику Петра Могили є таке слово: «Наказаніе о святій Богоявленській воді», де чотири рази Петро Могила згадує про те, як ця вода зберігається і він був свідком одного чуда. Одного разу ця вода довго зберігалася, і коли цю посудину принесли до нього, то виявилося, що там вино. Цих чудес було чимало. Можливо, це дійсно було пов’язане з цими речами, але святитель Петро Могила сам переконався, яке велике значення мала ця свята Богоявленська вода.

Тепер, дорогі брати і сестри, я вам дам декілька порад, адже з Йорданською водою пов’язано дуже багато марнославних речей, які зовсім немають ніякого значення у Церкві, але вони серед народу дуже поширені. Коли я був студентом і приходив по воду, то бабці казали: «Ви наберіть сьогодні Богоявленської води, а завтра Хрещенської і зберігайте її, але знайте, що та Богоявленська вода, яка набрана 18 січня є сильніша, аніж Хрещенська». Я вам кажу, що ніякого значення немає, ніяких властивостей одна вода перед іншою немає. Вода і вчорашня і сьогоднішня є однакова, тому що освячується ця вода за одним і тим самим чином – Великого освячення води. Вода за своїми властивостями не зміниться і не буде слабшою, аніж та, що в вчора. Друге, набирайте воду не в пласттикові фляшки, а якщо такі вже є, то вдома перелийте в скляну або в глиняну посудину. Взагалі у вас повинна бути спеціально приготована посудина для цього. Не може так бути, що вчора за святковим столом там була проста вода, а сьогодні ми схопили її і йдемо набирати Святу воду. Такого відношення не може бути до води, оскільки вона є святинею – Агіасмою, тому у вас повинна бути приготована посудина, а не пластикові пляшки, які валяються усюди. І третє, зберігайте воду не де-інде, а повинен бути вдома у вас святий куточок – місце, де ви молитесь і туди ставте воду і в особливих випадках, коли відчуваєте страх чи інші такі відчуття, пийте її з просфорою на душевну і тілесну користь. Христос хрещається! В річці Йордані!


(проповідь виголошена за Божественною Літургією у свято Богоявлення, 19 січня 2018 року Божого)
Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії




print the material
Accessibility menu
Contrast settings
Font size
Letter spacing
Line height
Images
Font
Reset the settings