"Бо Немовля народилося нам - Син даний нам!" (Іс. 9, 6). "Затремтіли всі сили від невимовного Божого сходження, коли Вишній зійшов добровільно аж до плоті, від дівочого лона, ставши людиною: тому Пресвяту Богородицю ми, вірні, величаємо" (Ірмос 9-ої пісні канону).
Колись у давнину праотці сумували в очікуванні, пророки передбачали пришестя, а праведники хотіли бачити народження Того, Хто сьогодні для нас народився, Того, про Кого каже пророк: "Бог на землі явився і з людьми пожив" (Варух. 3, 38). Тому з цього дня роздумуймо про вічне, з вірою і надією бажаймо дарів вічних, і за правом нам наданим вважаймо себе дітьми Божими. Чому ж ми ще ходимо смертними, чому ж знаходимо задоволення у речах смертних? Адже Бог обожив людину, Бог став людиною. Не залишаючи Того, Ким Сам був, забажав стати тим, кого створив, не втрачаючи Божества, став Людиною, щоб і ми могли уподібнюватись Богові.
"Засурміть у новомісяччя сурмою у пресвітлий день свята вашого",– закликає псалмоспівець і цар Давид (Пс. 80, 4). І ми, брати і сестри, сурмою нашого праведного життя, ангельськими голосами віддаймо хвалу Тому, Хто народився в убогих яслах, бо від цього дня темрява починає зникати і світло збільшується. Навіть природа нам дає зрозуміти, що світла в нашому житті стає більше, день збільшується, а ніч зменшується.
Істина для того, щоб явити Себе на землі, зійшла до нас з небес у день найменший за своїм світлом, але це такий день, від якого світло починає збільшуватись. Чому так? Для того, щоб і ми піднімались до Світла, сходили від землі на небо. Істиною цією є Христос, Який дає нам життя, мир і правду. Отже, віддаймо наші серця для закону Христового, для виконання Його заповідей так, як Діва Марія віддала лоно Своє для тіла Христового. Главу Церкви Святої народила Марія Діва, а нас усіх народила Церква, бо Церква є для нас мати і діва: мати за лоном любові, а діва – за цілістю віри і благочестя.
Різдво Христове
2017/2018 рр.
м. Львів