Різдвяне послання Високопреосвященного митрополита Львівського і Сокальського Димитрія

Із року в рік приходить до нас світле, всерадісне, наповнене церковними піснеспівами та колядками свято Різдва Христового. І кожного року ми переживаємо його зміст з новою силою, тому що з кожним роком ми духовно і по-новому збагачуємось цією радісною подією пришестя на землю Сина Божого.

Священне Писання нам говорить, що так Бог полюбив світ, що Свого Єдинородного Сина віддав для того, щоб кожний був спасенний (Ін. 3, 16). Із досвіду цілої історії людства ми знаємо, що любов досягає своєї повноти, коли стає такою, що людина може віддати своє життя, свою душу, за друзів своїх. Щоб віддати Свого Єдинородного Сина заради спасіння людей, Бог повинен був нас так міцно і глибоко любити - і не тільки в минулому, але й і в теперішньому часі.

У відповідь на таку любов і ми повинні відгукнутися переміною нашого духовного життя, розпочати щиро будувати нашу Українську Церкву і суспільство наше, будучи достойними цієї Небесної Любови. Адже Господь прийшов у цей світ, щоб стати життям нашого життя, тілом нашого тіла, кров’ю нашої крові. Тому ми повинні увійти в Його дух до такого стану, щоб Христос, Новонароджене Немовля, прийняв нас і ми стали Його справжніми дітьми. І ось тільки після цього ми маємо право на те, щоб говорити про Христа, думати про Нього, навчати про Нього.

На жаль, сьогоднішній світ, і ті, хто називають себе християнами, не живуть за християнськими заповідями, проповідуючи з амвонів Христа, не живуть Христом, і в цьому є велика духовна катастрофа нинішнього дня. Ми навіть дійшли до того, що тільки пустомовно говоримо про Христа, не маючи досвіду і життя з Христом за Його Божественними заповідями. Якщо так буде продовжуватися далі, то друге пришестя у світ Сина Божого вже не за горами і це не пустопорожнє базікання тих, хто ще недавно пророкував кінець світу. Тільки людина, через свій духовно-моральний занепад може наблизити цей страшний час, або ж, навпаки, через духовно-моральне піднесення і навернення до Христа, через плекання непідкупних вічних цінностей, може віддалити цю грізну і люту годину.

Допоки в наших серцях і душах народжується Христос, допоки Його Вифлеємська Зірка осяює нам шлях до спасіння, ми не повинні нічого боятися. Ми не повинні боятися того секулярного мороку і безбожжя, що звідусіль насувається на нас, а навпаки, правдиво жити за Христом і проповідувати Його і свідчити у цьому грішному світі про Нього - це перший і найбільший обов’язок християнина.

Щиро вітаю Вас, боголюбиві пастирі та віряни, з Різдвом Христовим та Новим 2013 Роком. Нехай Боже благословення Немовляти Христа зігріє Ваші оселі, наповнить теплом та світлим затишком. "Хай Ісус - Мале Дитя, благословить Вам життя, щоб в здоров’ї проживали і горя не знали!"