Слово митрополита Димитрія за панахидою за жертвами комуно-більшовицького та нацистського режимів

Христос Воскрес!



Всечесні отці!



Вельмишановні
представники влади!



Дорога громадо! Дорогі
брати і сестри!



Ми сьогодні тут
згадуємо сумну сторінку нашої української історії. Але це є наша історія.
Звичайно, що правда є тільки в одного Бога на небесах. Але вона, ця правда,
підказує нам, що наші діди і прадіди пережили дуже трагічні часи. Їхнє життя
було сповнене великих скорбот, яких їм, перш за все, завдавали ті дві системи,
які за мету собі поставили панування у світі. Чим це все закінчилось, ми вже
знаємо, але прекрасно знаємо також і те, що два світових вожді Гітлер і Сталін
були між собою дуже подібними, як подібними вони були і в тих жахливих ділах,
які коїли вони з людьми.



Власне люди, які тут
поховані, зробили дуже великий вчинок: виступили проти цих двох систем. Вони не
скорились, тому що дуже любили свій народ, любили свободу. Перед війною цей наш
край постраждав дуже сильно. Тому що за зловіщим пактом Ріббентропа-Молотова послідували
жахливі події, страждали ні в чому невинні люди, і лише за те, що просто любили
свою Батьківщину. Інколи навіть не потрібно було ставити їм у вину те, що вони
не корились одному з режимів. Щоби бути замордованим і знищеним деколи
достатньо було сказаних слів «Я українець», прочитаного вірша когось із наших
великих поетів.



Безумовно, дорогі брати
і сестри, ми повинні пам’ятати все це для того, щоби об’єднатися навколо і цих
пам’ятних могил. Любов до отцівських могил є надто важливою для нас сьогодні у
побудові правдивої України, у справі написання правдивої української історії.
Нехай душі цих борців за українську державність і незалежність спочивають із
Богом! Вічна їм пам’ять! Слава Ісусу Христу! Слава Україні! Христос
Воскрес!






print the material
Accessibility menu
Contrast settings
Font size
Letter spacing
Line height
Images
Font
Reset the settings