Від початків своєї земної історії Церква Христова існує не лише як спільнота віруючих для єднання в Таїнствах, молитві, богослужінні, для проповіді та навчання Божественному Одкровенню.
Одночасно Церква існує і як спільнота взаємної допомоги та підтримки. «Ви – тіло Христове, а нарізно – члени» – наставляє християн апостол Павло (1 Кор. 12:27) – «Тому, чи страждає один член, з ним страждають усі члени, чи славиться один член, з ним радіють усі члени» (1 Кор. 12:26).
Одним з важливих напрямків християнського служіння є і залишається турбота про потребуючих. Господь каже: «Тому, хто просить у тебе, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся» (Мф. 5:42). Милосердя є виявом правдивої любові до ближнього, яка, у свою чергу, пов’язана з любов’ю до Бога, як сказано: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм… полюби ближнього твого, як самого себе. Більшої за ці заповіді немає» (Мк. 12:30-31).
В умовах війни, складного матеріального становища країни та народу, зросло число тих, хто опинився за межею бідності, тих, хто з різних причин не має можливості задовольнити навіть елементарні життєві потреби в їжі, одязі, ліках. Особливо це стосується людей похилого віку та інших, хто не може працювати та власними силами здобувати на прожиток для себе і рідних.
Наш спільний християнський обов’язок – справами любові до ближніх, справами милосердя відгукнутися на такі потреби. І такий відгук повинен бути не на один раз або за окремої нагоди, а стати частиною нашого християнського способу життя.
Кожен, хто може щось зробити для ближнього – нехай робить за совістю. Взяти під опіку самотню людину похилого віку, яка живе поруч, допомогти придбати продукти харчування чи одяг для потребуючої родини, потурбуватися про сиріт, відвідати хворих, допомогти безпритульним – кожному голос сумління нехай підкаже, у який спосіб ми здатні полегшити тягар убогості для тих, хто потребує нашої підтримки. І не важливо, наскільки вартісним буде вияв такої турботи – адже Господь жертовну лепту вдовиці оцінив найвище серед принесених дарів.
Священний Синод закликає у єпархіях, монастирях, парафіях нашої Церкви започаткувати або зробити більш активною, де вона вже ведеться, благодійну та милосердну діяльність, провадити її на постійній основі, робити регулярні збори пожертв грошима, продуктами харчування та речами, передаючи їх потребуючим. Також від імені Церкви заохочуємо всіх особисто, в міру можливого, чинити справи милосердя, виділяти частину своїх статків для добродійності.
Закликаємо на цю добру справу і на всіх, хто долучається до неї, Боже благословення! «Милосердний буде благословлятися, тому що дає бідному від хліба свого» (Притчі, 22:9).
Від імені Священного Синоду –
12 травня 2018 р.