27 лютого 2019 року, у Музеї історії релігії відбувся круглий стіл “Актуальні питання православ’я в Україні".
Серед учасників події був зокрема Архімандрит Михаїл, офіційний представник Вселенського Патріарха в Україні, настоятель Патріаршої Ставропігії – Андріївської Церкви, який прибув із візитом до Львова. Також до круглого столу долучилися Митрополит Львівський і Сокальський Православної Церкви України Димитрій (Рудюк), митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Православної Церкви України Олександр (Драбинко), настоятель храму святих апостолів Петра і Павла Православної Церкви України у Жовкві, Архімандрит Маркіан Каюмов та інші учасники. Модерував директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Кметь.
Під час своєї доповіді Владика Димитрій, який був учасником Об’єднавчого собору українських православних церков (15 грудня 2018 р.) та учасником процедури підписання документа про автокефалію Православної церкви України у храмі Святого Георгія на Фанарі наголосив зокрема на деяких викликах, які стоять зараз перед Православною Церквою України.
2) Єдність всередині Церкви. Для нас – це дуже важливо, бо об,єднання задекларовані у грудні 2018 року. І тому нам всім треба всередині знаходити порозуміння між тими гілками, які доєдналися до цього історичного процесу. Перший такий крок зробив Священний Синод нашої Церкви. Першим рішення журналу були упорядковані титули Архиєреїв та назви єпархій. Але дуже важливо, брати і сестри, усвідомити, що ми є у єдиній Церкві. І цей процес усередині Церкви повинен іти прямою червоною лінією по висхідній до єднання.
3) Ім’я Предстоятеля Церкви повинне підноситися у всіх храмах ПЦУ. І ніякого винятку не повинно бути.
Митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Православної Церкви України Олександр (Драбинко), який одним із перших Архієреїв УПЦ МП перейшов у Помісну Церкву, підкреслив у своїй промові:
“Ті проблеми, які сьогодні стоять перед об’єднаним і визнаним українським православ’ям – це у всій повноті зреалізувати все те, що було вкладено і у Томосі і на об,єднавчому Соборі, який відбувався у Святій Софії Київській. Ці питання достойні грунтовного вивчення і ці матеріали я збираю не один рік. Сподіваюся, що найближчим часом зможу випустити ще один том про те, як ішли православні до свого об,єдання, до подолання свого розділення, яке існувало, але ті кроки, які зробив Вселенський Патріарх, їх можна назвати справді героїчними”.
