23 січня 2019 року Святійший Патріарх Філарет відзначає своє 90-ліття від дня народження. З цієї нагоди у Свято-Володимирському кафедральному соборі м. Києва було звершено Божественну літургію, яку очолив ювіляр - Святійший Патріарх Філарет.
Його Святості співслужили собор архієреїв, які прибули до столиці привітати Патріарха з днем народження та численне духовенство. Після богослужіння єпископат, священнослужителі та парафіяни мали змогу особисто привітати ювіляра з днем народження.
За Божественною літургією молилися викладачі Київської православної богословської академії, а разом з Патріаршим та кліросним хорами Володимирського собору співав також і хор КПБА під керівництвом диякона Юрія Мигаля.
За богослужінням також молились народний депутат України Юлія Тимошенко з колегами, голова Сумської обласної державної адміністрації Микола Клочко, представники державної влади та громадськості з різних регіонів України, волонтери, захисники Батьківщини та українська інтелігенція.
На запричасному до вірян зі словом проповіді звернувся архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій.
Після літургії та подячного молебня від імені єпископату, духовенства і вірян до Святійшого Патріарха Філарета зі словом вітання звернувся митрополит Львівський і Сокальський Димитрій:
"Ваша Святосте! Милостивий наш патріарше!
Коли я зараз подумаю, що мені в цю мить треба привітати Вас з 90-річчям від дня народження, то на думку спадають події онтологічного історичного масштабу. Чому я хочу перше аніж сказати це слово, вдатися до пригадування історичних, доленосних і навіть трагічних подій для України і нашого народу, в які Ви так чи інакше були вплетені своїм довгим життям у 90 років?
Вчора ми святкували 100-річчя акту злуки західно-українських земель з надніпрянською Україною в єдину Українську Народну Республіку і вчора Президент України Петро Порошенко вручив Вам зірку Героя України. Світлини відкарбували, як Ви пильно з цікавістю дивитеся на неї. Ця світлина в соцмережах була настільки мила, що особисто в мене накотилася сльоза, бо в той момент я подумав, що дійсно, як зазначалось вже, немає такої нагороди, її просто ще ніхто не відкарбував для того, щоб подякувати Вам за цю воістину титанічну працю в побудові і розбудові Української Церкви. Все те, що сталося останніми днями з усіма нами, і в цілому з українським православ‘ям - це Ваша заслуга, бо для того, щоб отримати визнання від Вселенського Патріархату і, зокрема, Томос, потрібна була дуже проста річ - треба було комусь це отримати, треба було, щоб цей документ був покладений у руки достойних. Ви зуміли це зробити. Ви зуміли виховати цілу плеяду тих ієрархів нашої Святої Церкви, які сьогодні з вдячністю Вам складають найщиріші вітання за Вашу силу і мужність, за Вашу звитягу і поступ.
Для того, щоб подумки осягнути Ваш шлях і Вашу працю, треба згадати той час від якого Ви почерпнули оцю велику жертовність перш за все боротися за Україну і її Православну Церкву. Коли гриміли фанфари так зв. совітських індустріалізації і колективізації, а далі чекав наш український народ трагічний Голодомор і тяжкі репресії СВУ, знищення УАПЦ, українська благочестива сім‘я Антона і Меланї Денисенків ще здатна була народжувати велетів духу і свободи. Чобіт червоного терору хотів винищити духа української нації, винищити борців за її незалежність, з корінням вирвати етнокод, а Ви в далекому 1929 р. цього дня народилися для того, щоб продовжити цю незнищенну боротьбу.
Як часто буває, що Бог на багато років вперед готує своїх вірних слуг, веде їх і оберігає їх, так і Вас він вів тернистими дорогами до часу, коли поставив на свічнику Української Церкви і сформував з Вас отця, батька, поводиря Української Автокефалії.
90 років - це ціла епоха, Ваше життя - це життя у двох століттях. Ваша місія - це служіння старця-патріарха. А хто такі старці - це люди, які ведуть вперед, до яких приходять за порадою і розрадою.
Ваша Святосте! Ми бачимо у Вас старця-молитвенника, бо досвід Вашої щоденної молитви дає Вам дар прозорливості і відчуття бачити вже не стільки тілесними очима, скільки духовними.
Ваша Святосте! Ми хочемо чути Вашого розрадливого слова, бо люди, які слухають таку збагачену досвідом людину, бувають винагородженні.
Кожний із нас, зараз тут присутніх у храмі бачить перед собою живу легенду Українського Православ‘я і не до кінця усвідомлює, яку людину він бачить своїми очима і якої людини голос він чує на свої вуха. Сьогодні Ваш подвиг і Ваше служіння з великою покорою обговорюють мільйони православних українців, а Провидіння Боже на очі наші показує, що треба робити і як працювати у винограднику Христовому, щоб дожити до таких літ і зустріти дев’ять десятків років в такім звитяжнім поступі, коли Українська Церква воскресла і увійшла до 15-ти автокефальних православних церков, як рівноправна сестра.
Я все думав з ким із біблійних героїв Вас можна порівняти? І я порівняв би Вас з Авраамом, бо у Вашому житті наскрізно виражена відданість і вірність Богові, з Яким для Вас не були страшні ніякі випробовування. Отож бажаємо Вам у цей день, щоб і надалі Вас Бог провадив і щоб Ви цю єдність з ним відчували ще багато багато років. Бажаємо Вам, Ваша Святосте, щоб і надалі Ваше життя було жертовно об‘єднане навколо Святої Євхаристії, навколо пастви, яка Вас любить, яка на Вас зорує і яка ще багато багато років соборно, разом з усіма нами співатиме Вам многії і благії літа!
Митрополит Димитрій подарував Святійшому владиці просфору та великий букет квітів.
Після цього до присутніх з повчальним словом звернувся Святіший Патріарх Філарет:
"Ваше Високопреосвященство і преосвященства, всечесні отці, дорогі браття і сестри, шановна Юліє Володимирівно!
Я дякую вам за те, що ви прийшли сьогодні помолитися зі мною, з преосвященними архіпастирями за моє здоров’я, подякувати, що Господь дав мені такі довгі літа, але крім довгих років дав силу. Силу, яка дає можливість працювати. І я радий, що через понад 25 років ми таки досягли того дня, коли нашу Церкву визнали автокефальною, не тільки Вселенський Патріарх, від якого ми отримали Томос, але й інші Церкви. І для мене це велика нагорода, тому що в 1992- му році, коли нас залишилася невелика гірстка, а всі: духовенство і архієреї зрадили, зрадили Україну, і зрадили українську Церкву, і тоді мало хто вірив, що буде автокефальна Церква і буде визнана, мало хто вірив, але я був переконаний, що буде цей час. Чому я був переконаний? Тому що Господь відкрив, що це є вірний шлях у майбутнє, тобто незалежна Церква і незалежна держава. І ця віра, віра в Бога, що Бог не може говорити неправду, Бог не може ставити на дорогу, яка приводить в нікуди, а ставити на ту дорогу, яка приводить до перемоги і тому я радий, що настав цей час.
Дорогі браття і сестри, Бог допомагає своєю Божественною благодаттю, але допомагає тим, хто хоче, хто працює, а хто не хоче, не працює, від того Божественна благодать відступає. А з ким вона є, то та людина непереможна, непереможна не тому, що вона така мудра, а тому що в неї знаходиться непереможна Божественна сила, тому й ми малі були, як гірчичне зерно, а перемогли, перемогли отримавши Томос. Але це не остаточна перемога. Ми ще не об’єднали все українське православ’я, а нам треба об’єднати все українське Православ’я в єдину незалежну Помісну Українську Автокефальну Православну Церкву, це наше завдання. Також наше завдання перемогти агресора на Сході. Переможемо ми чи не переможемо? Переможемо обов’язково, тому що правда з нами. Ми миролюбива країна, чужої землі за всю свою історію ніколи не завойовували, але воювали завжди за свою землю. Крім того, я постійно наголошую, миролюбність нашої держави, нашого народу є те, що ми будучи третьою по силі ядерною державою, добровільно віддали ядерну зброю, ніхто не віддав, а ми віддали. Чому? Миролюбиві. І нас обманули ті, які гарантували недоторканість наших територій. То хіба Бог може бути з неправдою, агресором? Не може ніколи Бог з’єднуватися з неправдою, зі злом, а якщо це так, а це так, то з нами Бог, а раз з нами Бог, то обов’язково буде перемога. Не сьогодні, то завтра, не завтра, то післязавтра, але перемога буде. І нам треба тоді жити по заповідях Божих. Бо ми хочемо від Бога отримувати блага, а заповіді Божі не виконуємо, живемо не по правді, а живемо часто беззаконно і тому треба виправлятися перед Богом, очищатися від гріхів і жити по правді, і тоді Божественна благодать буде в наших серцях, і ми будемо завжди перемагати, які б скорботи не були, а прийде радість.
Тому я ще раз хочу подякувати вам, браття і сестри, що ви є, що ви завжди приходите до цього величного кафедрального собору на честь Великого князя Володимира, молитесь і через ваші молитви Господь нам посилає радість і перемогу. Йому слава навіки-віків".
Урочистості завершилися козацьким многоліттям на честь Патріарха.
Після завершення літургії Юлія Тимошенко привітала Патріарха Філарета з днем народження та вручила ювіляру букет білих троянд.
Урочисте богослужіння транслювалося у ефірах 5 каналу, 1+1, Еспресо та інших українських телеканалів.
Після молитви Святійший владика поспілкувався з представниками ЗМІ.