Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату від 20 жовтня 2018 року

ЖУРНАЛ №17


МАЛИ МІРКУВАННЯ:

Про титул Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату.

ДОВІДКА:

Переважна більшість Предстоятелів Помісних Православних Церков мають повну та скорочену форму титулування. У повній формі титулування відображається статус Предстоятеля як першого серед єпископів (архієпископа) відповідного народу (див. 34 Апостольське правило), як архієрея (митрополита) церковної області (єпархії), історичні титули, та при наявності – титул Патріарха.

Повні титули Предстоятелів Помісних Церков наступні:

– Вселенського Патріарха: «Його Божественна Всесвятість Архієпископ Константинополя – Нового Риму і Вселенський Патріарх»;

– Олександрійського Патріарха: «Його Божественне Блаженство Папа і Патріарх великого града Олександрії, Лівії, Пентаполя, Ефіопії, всього Єгипту і всієї Африки, Отець Отців, Пастир Пастирів, Архієрей Архієреїв, тринадцятий Апостол і Суддя всієї Екумени»;

– Антіохійського Патріарха: «Його Божественне Блаженство Патріарх Великого Божого града Антіохії, Сирії, Аравії, Кілікії, Іверіі і Месопотамії і всього Сходу»;

– Єрусалимського Патріарха: «Його Божественне Блаженство Патріарх Святого града Єрусалима і всієї Палестини, Сирії, Аравії, всього Зайордання, Кани Галілейської і Святого Сіону»;

– Московського Патріарха: «Святійший Патріарх Московський і всієї Росії (Всеросійський)»;

– Сербського Патріарха: «Його Святість Архієпископ Печський, Митрополит Белградо-Карловацький і Патріарх Сербський»;

– Румунського Патріарха: «Його Блаженство Архієпископ Бухарестський, Митрополит Мунтенський і Добруджийський, намісник Кесарії Каппадокійської, Патріарх всієї Румунії»;

– Болгарського Патріарха: «Його Святість Патріарх Болгарський і Митрополит Софійський»;

– Грузинського Патріарха: «Святійший і Блаженнійший Католікос-Патріарх всієї Грузії, Архієпископ Мцхета і Тбілісі, Митрополит Бічвінтський і Цхум-Абхазький»;

– Кіпрського Архієпископа: «Блаженнійший Архієпископ Нової Юстиніани і всього Кіпру»;

– Афінського Архієпископа: «Блаженнійший Архієпископ Афінський і всієї Еллади»;

– Албанського Архієпископа: «Блаженнійший Архієпископ Тіранський, Дурреський і всієї Албанії»;

– Варшавського Митрополита: «Блаженнійший Православний Архієпископ Варшавський і Митрополит всієї Польщі»;

– Митрополита Чеських земель і Словаччини: «Блаженнійший Архієпископ Празький (або Прешовський), Митрополит Православної Церкви в Чеських землях і Словаччині».

Традиційно у Помісних Церквах грецької національної традиції титул «Святійший» використовується лише щодо Архієпископа Константинополя – Нового Риму і Вселенського Патріарха, всі інші Предстоятелі титулуються «Блаженнійший». У інших Помісних Церквах, окрім Румунської, титул «Святійший» вживається щодо всіх Патріархів. Предстоятель Грузинської Православної Церкви носить титул «Святійший і Блаженнійший».

Історичний титул архієреїв Київської Митрополії Константинопольського Патріархату включав у себе особистий статус – «православний Архієпископ», статус глави великої церковної області – «митрополит Київський, Галицький і всієї Руси» (зустрічається варіант – «Ро́ссїи»). Також у титулі Київського архієрея історично відображалося підпорядкування йому, як священноархімандриту, особливо значної святині – Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

Наприклад, титул святителя Петра (Могили), відображений у друкованих виданнях часу його правління – «Петръ Могила, Милостію Божею Православный Архієпископъ, Митрополитъ Кієвскій, Галицкій, и все́я Ро́ссїи, Екзарха св. Апостолского Трону Константінополского, Архімандрит св. вел. Лавры Печерскои».

Соборними постановами визначене пряме підпорядкування Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (1988) і Свято-Успенської Почаївської Лаври (1991) Київському Престолу.

УХВАЛИЛИ:

1. У зв’язку зі змінами, які відбуваються в Українській Православній Церкві, беручи до уваги історичну традицію, практику Помісних Православних Церков та інші істотні обставини, запровадити для Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату повну і скорочені форми титулу.

2. Повний титул має наступну форму: «Святійший і Блаженнійший (ім’я), Архієпископ і Митрополит Києва – Матері міст Руських, Галицький, Патріарх всієї Руси-України, Свято-Успенських Києво-Печерської та Почаївської Лавр Священноархімандрит».

Скорочений титул має наступну форму: «Святійший (ім’я), Патріарх Київський і всієї Руси-України».

3. У відносинах з іншими Помісними Православними Церквами допустимою формою є «Блаженнійший Архієпископ (ім’я), Митрополит Київський і всієї Руси-України» та похідні від нього.

4. За богослужіннями титул Предстоятеля проголошується відповідно до текстів Служебника та Чиновника Архієрейського служіння, прийнятих в Українській Православній Церкві Київського Патріархату: «Святійшого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси-України».



ЖУРНАЛ №18


СЛУХАЛИ:

Повідомлення Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про рішення Святого і Священного Синоду Вселенського Патріархату, який мав своє чергове засідання під головуванням Його Всесвятості Варфоломія, Архієпископа Константинополя – Нового Риму і Вселенського Патріарха, 9-11 жовтня 2018 р.

ДОВІДКА:

9-11 жовтня 2018 р. під головуванням Його Всесвятості Варфоломія, Архієпископа Константинополя – Нового Риму і Вселенського Патріарха відбулося чергове засідання Святого і Священного Синоду Вселенського Патріархату.

Синод розглянув низку питань, пов’язаних з врегулюванням церковної ситуації в Україні, приведення її до канонічного порядку, та за підсумками засідання прийняв рішення, про які було офіційно повідомлено наступне:

«Вселенський Патріархат

Оголошення

Під головуванням Його Всесвятості, Вселенського Патріарха, Святий і Священний Синод зібрався на чергове засідання з 9 по 11 жовтня 2018 року для вивчення та обговорення питань порядку денного.

Священний Синод детально та тривалий час обговорював церковну справу України в присутності Його Преосвященства Архиєпископа Даниїла Памфільського та Його Преосвященства Єпископа Іларіона Едмонтонського, Патріарших Екзархів в Україні, та ухвалив після розширеного обговорення:

1) Підтвердити вже прийняте рішення про те, щоб Вселенський Патріархат приступив до надання автокефалії Церкві України.

2) Відновити станом на сьогоднішній день Ставропігію Вселенського Патріарха в Києві, одну з його багатьох Ставропігій в Україні, які завжди там існували.

3) Прийняти та розглянути прохання про апеляцію від Філарета Денисенка, Макарія Малетича та їх послідовників, які опинилися у схизмі не з догматичних причин, у відповідності до канонічних прерогатив Константинопольського патріарха отримувати такі звернення від ієрархів та інших священнослужителів з усіх Автокефальних Церков. Таким чином, згадані вище особи були канонічно поновлені у своєму єпископському або священицькому сані, також було відновлено сопричастя їхніх вірних з Церквою.

4) Скасувати зобов'язання Синодального листа 1686 року, виданого за обставин того часу, який надавав у порядку ікономії право Патріарху Московському висвячувати Київського митрополита, обраного собором духовенства та вірян його єпархії, який мав згадувати Вселенського Патріарха як свого Першоієрарха за будь-яким богослужінням, проголошуючи та підтверджуючи свою канонічну залежність від Матері-Церкви Константинополя.

5) Звернутися до всіх залучених сторін із закликом утримуватися від захоплення церков, монастирів та іншого майна, а також від будь-яких інших насильницьких дій та помсти, щоб перемагали мир і любов Христа.

Вселенський Патріархат, 11 жовтня 2018 року

Головний Секретаріат

Святого і Священного Синоду»

УХВАЛИЛИ:

1. Піднести подяку Всемогутньому Богові за Промисел над Його Святою Церквою в Україні та закликати всіх вірних Київського Патріархату і усіх віруючих продовжити підносити молитви за Вселенського Патріарха Варфоломія, за Президента України Петра Порошенка і Верховну Раду України, за всіх, хто працює для досягнення єдності Українського православ’я і проголошення Томосу про автокефалію УПЦ.

2. Висловити глибоку вдячність Його Всесвятості Вселенському Патріарху Варфоломію та очолюваному ним Святому і Священному Синоду Константинопольської Матері-Церкві за рішення, про які було оголошено 11 жовтня 2018 р. у Вселенській Патріархії. Ці рішення усувають ряд канонічних аномалій та відкривають шлях до утворення в Україні єдиної помісної автокефальної Української Православної Церкви і до одержання нею Патріаршого і Синодального Томосу про автокефалію.

Направити Його Всесвятості Вселенському Патріарху Варфоломію та очолюваному ним Святому і Священному Синоду Константинопольської Матері-Церкві подячний лист Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату.

3. Констатувати, що відновлення патріаршої Ставропігії як представництва Вселенського Патріарха в Києві сприятиме кращій взаємодії між Константинопольською Матір’ю-Церквою та Помісною УПЦ, слугуватиме видимою ознакою постійного спілкування між двома Церквами.

4. Засвідчити, що задоволення Апеляції Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета на неканонічні дії щодо нього з боку Московської Патріархії, визнання недійсними і нечинними рішень про нього Російської Православної Церкви щодо «позбавлення сану» та «проголошення анафеми» – є відновленням канонічного порядку і справедливості. Від 1992 р. наша Церква і особисто Патріарх Філарет вважали незаконними і недійсними всі ці заборони, бо вони були накладені з політичних причин, а не через порушення догматів та канонів Церкви.

Синодальним рішенням Вселенський Патріархат засвідчив, що всі згадані рішення Московського Патріархату є недійсними і нечинними, відтак поновив на всеправославному рівні канонічне визнання ієрархічного сану і Патріарха Філарета, і всього єпископату та духовенства Київського Патріархату. Так само підтверджено дійсність та дієвість усіх звершених ними Таїнств. Всі вірні Київського Патріархату мають безсумнівне і беззаперечне сопричастя з Повнотою Церкви.

5. Київський Патріархат з радістю сприймає усунення наслідків, до яких привела анексія Московським Патріархатом Київської Митрополії, здійснена у 1686 р. всупереч канонічним правилам. Рішенням Синоду Вселенського Патріархату вкотре було підтверджено, що Московський Патріархат не має канонічних прав щодо Православної Церкви в Україні та що Українська Православна Церква, як спадкоємиця давньої Київської Митрополії, не має підпорядкування Церкві Росії.

6. Констатувати, що зазначені вище Синодальні рішення відкривають шлях до скликання і проведення Надзвичайного Об’єднавчого Собору ієрархів Української Православної Церкви у складі українського єпископату, який у квітні 2018 р. звернувся до Вселенського Патріарха Варфоломія з проханням надати Томос про автокефалію УПЦ.

Київський Патріархат закликає ієрархів УАПЦ та залучених до процесу єднання ієрархів Московського Патріархату в Україні з участю представників Вселенського Патріархату та із залученням представників Української держави приступити до підготовки Надзвичайного Об’єднавчого Собору. Завданням цього Собору є затвердити рішення про церковну єдність, обрати Предстоятеля єдиної помісної автокефальної УПЦ, який від її імені одержить Патріарший і Синодальний Томос про автокефалію УПЦ.

Київський Патріархат закликає єпископат, духовенство та вірних УАПЦ, як і єпископат, духовенство та вірних Московського Патріархату в Україні, підтримати процес об’єднання Українського православ’я.

7. Київський Патріархат повністю та беззаперечно поділяє звернення Вселенського Патріархату до всіх залучених сторін із закликом утримуватися від захоплення церков, монастирів та іншого майна, а також від будь-яких інших насильницьких дій та помсти, щоб перемагали мир і любов Христові.

Процес об’єднання Українського православ’я повинен відбуватися добровільно, мирно та без примусу, кожен член Церкви, як і кожна громада мирян чи ченців матимуть право вільно обрати центр свого церковного підпорядкування – належати до Української чи до Російської Церкви.

Ті ієрархи, духовенство і миряни, які бажатимуть, попри всі обставини, надалі підпорядковуватися Московському Патріархату, мають право на це. Російська Православна Церква в Україні рівноправно співіснуватиме з усіма іншими Цервами і релігійними організаціями, як це гарантовано Конституцією та законами нашої держави і міжнародним правом.

8. Висловити вдячність Президенту України П. Порошенку, Верховній Раді та Уряду України, представникам місцевого самоврядування, політичним партіям та громадським організаціям, українським дипломатам, науковій та творчій інтелігенції, Українським Православним Церквам у Діаспорі та в цілому світовому українству, представленому через Світовий конгрес українців, журналістам та усім, хто своєю працею і допомогою наближав відновлення справедливості щодо Української Церкви.

9. Висловити жаль з приводу безпідставних рішень Синоду Російської Православної Церкви від 15 жовтня 2018 р. щодо «припинення спілкування» з Вселенським Патріархатом та закликати переглянути їх.

Засвідчити, що Українська Православна Церква Київського Патріархату не має ніяких перешкод для євхаристійного та молитовного спілкування з єпископатом, духовенством і вірними автокефальної помісної Російської Православної Церкви, як і зі всією Повнотою Православ’я.

Поминання Предстоятелем УПЦ Київського Патріархату за Божественною літургією імені Московського Патріарха серед імен Предстоятелів Помісних Православних Церков буде можливим після визнання Російською Православною Церквою Синодальних рішень Вселенського Патріархату від 9-11 жовтня 2018 р.


ПАТРІАРХ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСИ-УКРАЇНИ ФІЛАРЕТ

МИТРОПОЛИТ ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ І БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ЕПІФАНІЙ

МИТРОПОЛИТ ЛЬВІВСЬКИЙ І СОКАЛЬСЬКИЙ ДИМИТРІЙ

МИТРОПОЛИТ БІЛГОРОДСЬКИЙ І ОБОЯНСЬКИЙ ІОАСАФ

МИТРОПОЛИТ ЧЕРКАСЬКИЙ І ЧИГИРИНСЬКИЙ ІОАН

АРХІЄПИСКОП ДОНЕЦЬКИЙ І МАРІУПОЛЬСЬКИЙ СЕРГІЙ

АРХІЄПИСКОП РІВНЕНСЬКИЙ І ОСТРОЗЬКИЙ ІЛАРІОН

АРХІЄПИСКОП ЧЕРНІГІВСЬКИЙ І НІЖИНСЬКИЙ ЄВСТРАТІЙ

АРХІЄПИСКОП ВИШГОРОДСЬКИЙ АГАПІТ

МИТРОПОЛИТ МИКОЛАЇВСЬКИЙ І БОГОЯВЛЕНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР

АРХІЄПИСКОП СУМСЬКИЙ І ОХТИРСЬКИЙ МЕФОДІЙ

ЄПИСКОП ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ І ТУРІЙСЬКИЙ МАТФЕЙ




print the material
Accessibility menu
Contrast settings
Font size
Letter spacing
Line height
Images
Font
Reset the settings