Перш за все я хотів би привітати всіх вас із престольним святом вашого храму, престол якого освячений і утверджений на честь великого дванадестого свята Введення в храм Пресвятої Богородиці.
Дорогі брати і сестри і особливо батьки! Чи не раділо ваше серце, чи не котилася навіть і сльоза радості, коли ви бачили, як ваше дитя, син чи донька, вперше своїми ногами вступали до храму? Я, гадаю, що можу й за вас дати відповідь: звісно, що раділи серця ваші, коли дитя ваше приходило до храму, коли вперше приступало до Таїнств Сповіді і Причастя.
Як же ви думаєте, що відчували праведні батьки Пресвятої Діви Марії, якій щойно сповнилося три роки, Іоаким і Анна? Звісно, таку саму велику радість.
Як говорить святе передання Іоаким і Анна, на знак подяки за дароване дитя, пообіцяли присвятити його Богу і віддати на навчання і служіння до храму Господнього. Намір цей виник у їхніх серцях не випадково, але за промислом Божим і тим більше був він благословенний небом. Адже святі отці говорять, що Отець Небесний благословляє, Дух Святий освячує, Єдинородне Слово Боже народжується і все це було наперед визначено входженням до храму чистої отроковиці Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.
Зовсім маленькою піднімалася Вона по східцях Єрусалимського храму в оточенні дів зі світильниками, і первосвященик, який сам лише одного разу на рік мав право входити до Святая Святих, будучи ведений Духом Божим, вводить цю отроковицю у найсвятіше місце храму.
Багато хто може поставити під сумнів такі свідчення передання. Невже міг хтось таке допустити, щоби трьохлітня Діва Марія входила до Святая Святих і торкалася кивоту Завіту, який вміщав найбільші святині боговибраного народу? Я можу вам відповісти на це запитання дуже просто. Свято Введення в храм Пресвятої Богородиці почало святкуватися ще у IV столітті. А якщо воно святкувалося ще у IV столітті, то очевидно, що Церква ще зберігала непошкодженим це передання.
Свято Введення насправді дає нам найперше духовний вектор на Різдво Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа. Саме тому за вечірнім богослужінням цього свята ми чуємо катавасію, ірмос першої пісні канону, де є такі слова: “Христос народжується – славте, Христос із небес – зустрічайте”.
Сьогоднішнє свято змістовно і за своєю суттю пов’язане з Різдвом Христа Спасителя. У Святая Святих особливим чином був присутній Бог, Марія входить туди і духовно зустрічає Бога і Сама готується стати живим священним кивотом і вмістити у Собі Невмістимого. Але кивотом вже не Старого Завіту, а Нового Завіту.
Ось чому Церква зачислила це свято до дванадесятих і великих, ось чому Церква у цей день проповідує зустрічати Діву Марію, приходити до храму і приводити із собою дітей, щоби і вони, подібно до святої Отроковиці Марії, духовно зустріли Бога.
Я щиро вірю, дорогі брати і сестри, що Пресвята Богородиця, яка стала Матір’ю всього світу і породила нам Спасителя Христа Бога, в Якого ми віруємо й ім’ям Якого ми спасаємось, до Якого звертаємося з молитвою, неодмінно у ці хвилини важкого випробовування нашого українського народу знаходиться разом із нами. Вірю, що Вона простирає Свій небесний Покров над усіма нами, над тими, хто щиро прагне добра, над тими, хто щиро прагне справедливості і утвердження правди в нашій державі і в нашому суспільстві.
Я вірю у це, бо й раніше Пресвята Богородиця не відступала від нас в найтяжчі хвилини буття нашого народу, нашої країни. Навіть тоді, коли ми втратили державність, і, здавалося б, знаходилися в безнадійності, Діва Марія, як Цариця Небесна, заступалася за нас. І сьогодні Вона також предстоїть Небесному Царю і молиться за долю нашого українського народу.
Не сумнівайтеся в цьому ні на мить, а тільки з молитвою, вранці і ввечері, приватно чи соборно в храмах звертайтеся до Богородиці, і Вона, явившись у багатьох чудотворних іконах для нашого українського народу, неодмінно нам допоможе.
Будемо, дорогі брати і сестри, щиро просити Божу Матір, щоби Свій Покров Вона ніколи від нас не відбирала, щоб милість Її молитов і заступництва завжди була над нашим українським народом, нашою державою, нашими сім’ями, родинами і над кожним із нас. Амінь!