Коментар Прес-центру Київської Патріархії: У зв’язку з появою частково неправдивих відомостей щодо змісту домовленостей між комісіями УПЦ Київського Патріархату і УАПЦ на зустрічі 27 жовтня 2011 р. нижче публікується автентичний текст Підсумкового документу, затверджений і підписаний на спільному засіданні комісій для діалогу.
Спільне засідання комісій проходило в два етапи. В першій половині дня відбувся обмін думками між учасниками засідання, який тривав кілька годин. В результаті були зафіксовані міркування щодо структури підсумкового документу та пропозиції щодо його змісту. В процесі дискусії виникали й деякі інші пропозиції, але вони були відкинуті тією чи іншою стороною, як неприйнятні. Тому в проекті документу знайшли своє відображення лише попередньо погоджені пропозиції.
За згодою сторін у перерві між засіданнями єпископ Євстратій на підставі узагальнених пропозицій склав проект документу, текст якого телефоном був погоджений також зі Святійшим Патріархом Філаретом. Після цього до початку другої частини засідання текст проекту був переданий членам комісії УАПЦ для ознайомлення.
У другій частині засідання розпочалося безпосереднє обговорення і узгодження тексту документу, який розглядався пункт за пунктом.
В результаті обговорення виявилися розбіжності позицій двох сторін лише за пунктами 7, 9 і 10. Тому в нижче наведеному документі у цих пунктах спочатку подається варіант, який був внесений на розгляд, а потім – остаточно узгоджений варіант.
У пункті 7 митрополит Львівський Макарій принципово наполягав на тому, щоби об’єднана Церква носила назву «УАПЦ – Київський Патріархат». Цю його позицію не підтримали ані представники УПЦ Київського Патріархату, ані інші члени комісії від УАПЦ. Останні не вважали це питання принциповим. Але у зв’язку з тим, що митрополит Макарій відмовлявся підписати документ, якщо в ньому не буде зафіксована його пропозиція, було знайдено компромісний варіант, відображений у кінцевому тексті.
У пункті 9 представники УАПЦ запропонували вказати, що Предстоятель об’єднаної Церкви буде обиратися на спільному Соборі, що фактично означало попередню відставку Предстоятеля УПЦ КП. З цим категорично не погодилися представники Київського Патріархату. Вони вказали, що умова відставки Святійшого Патріарха Філарета з посади Предстоятеля для Київського Патріархату принципово неприйнятна, а тому вони наполягають на формулі, вказаній у проекті. Представники УАПЦ запропонували передати це питання на погодження двох Предстоятелів, що і було, як компроміс для продовження роботи, зафіксовано в документі.
Також митрополит Макарій від свого імені, а інші члени комісії УАПЦ – від імені свого Предстоятеля просили виключити частину пункту про входження цих двох ієрархів до складу Священного Синоду об’єднаної Церкви. Що і було зроблено.
Щодо пункту 10, то незгода виникла між митрополитом Львівським Макарієм і єпископом Львівським і Самбірським Іоаном, адже вони обидва носять титул «Львівський». У зв’язку з цим було вирішено прибрати з тексту згадку про титули.
У завершальній частині документу був визначений механізм його впровадження у життя. Передбачалося, що він буде швидко затверджений Предстоятелями обох Церков, адже обидва вони того дня перебували у Києві. Після чого текст мав бути опублікований і розглянутий у єпархіях – в першу чергу УАПЦ. Передбачалося, що процес обговорення не буде довготривалим, бо у документі було визначено кінець 2011 року – що складає 2 місяці від часу спільного засідання комісій – як термін проведення об’єднавчого Собору.
Натомість вже ввечері того ж дня членам комісії УПЦ Київського Патріархату стало достовірно відомо, що митрополит Мефодій, добре знаючи, що за стіною проводяться важливі переговори, ще до їхнього завершення зник з приміщення Патріархії УАПЦ в Михайлівському Золотоверхому монастирі й на зв’язок не виходив. Також протягом наступних кількох днів стало достовірно відомо, що митрополит Мефодій відмовляється затверджувати підсумковий документ, чим фактично вже зриває спільно опрацьоване двома комісіями бачення строків та механізмів об’єднання.
Лише майже через місяць, 23 листопада 2011 р., відбувся Архієрейський Собор УАПЦ, на якому, за повідомленням, розглядався об’єднавчий процес. Але, попри обіцянки оприлюднити підсумковий документ роботи Собору, цього зроблено не було.
Натомість неофіційно, але з достовірних джерел, було отримано інформацію про те, що митрополит Мефодій та голова комісії УАПЦ митрополит Андрій у розмовах заявляють, що відставка Патріарха Філарета з посади Предстоятеля Київського Патріархату – головна передумова для об’єднання. Згодом в інтерв’ю виданню «КоммерсантЪ» митрополит Мефодій особисто підтвердив таку свою позицію.
Таким чином і Предстоятель УАПЦ, і Архієрейський Собор УАПЦ фактично відмовилися діяти за тими погодженими і зафіксованими у Підсумковому документі принципами і процедурами, які були запропоновані на спільному засіданні комісій. Це і стало підставою Священному Синоду УПЦ Київського Патріархату заявити про зрив з боку УАПЦ досягнутих домовленостей і самого об’єднавчого процесу.
За таким же сценарієм були зірвані попередні спроби об’єднання (у 2000-2001 рр. та у 2005 р.): багатообіцяючий початок – запевнення у згоді до об’єднання – висунення завідомо неприйнятних вимог і відхід від попередніх домовленостей – свідоме затягування процесу – зрив домовленостей. Враховуючи цей гіркий досвід Священний Синод Київського Патріархату 13 грудня 2011 р. прийняв рішення про припинення подальших спроб діалогу з нинішніми керівниками УАПЦ, як завідомо безплідних. Однак, знаючи про щире бажання окремих ієрархів, а також значної кількості духовенства і мирян УАПЦ досягти об’єднання, Священний Синод запропонував продовжити діалог щодо церковної єдності на рівні окремих єпархій та парафій УАПЦ.
Ми, члени комісій для ведення діалогу між Українською Православною Церквою Київського Патріархату та Українською Автокефальною Православною Церквою щодо об’єднання, сформованих Священним Синодом УПЦ КП і Архієрейським Собором УАПЦ, з благословення Предстоятеля УПЦ КП Святійшого Патріарха Філарета і Предстоятеля УАПЦ Блаженнійшого Митрополита Мефодія за взаємною домовленістю зустрілися 27 жовтня 2011 р. в м. Києві у Михайлівському Золотоверхому монастирі на спільне засідання.
У підсумку обговорення комісії прийшли до наступних міркувань і пропозицій для досягнення об’єднання і утворення єдиної Помісної Православної Української Церкви:
1. УПЦ КП та УАПЦ закликають представників УПЦ (Московського Патріархату) відновити діалог щодо подолання церковного розділення та утворення єдиної Помісної Православної Української Церкви на засадах автокефалії. Разом з тим якщо представники УПЦ (МП) з якихось причин не можуть зараз взяти участь у діалозі, це не є перешкодою для об’єднання УПЦ КП і УАПЦ.
2. УПЦ КП і УАПЦ мають надію на те, що Константинопольська Мати-Церква і Його Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій, бачачи досягнення Українськими Церквами добрих плодів на шляху об’єднання, здійснять рішучі кроки до унормування положення Православної Української Церкви у Вселенському Православ’ї та визнання її автокефалії. УПЦ КП і УАПЦ констатують, що початки об’єднавчого процесу були покладені з благословення Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія та в його присутності підписанням «Симфонітікону».
3. УПЦ КП та УАПЦ, на основі досягнутих раніше домовленостей, взаємно визнають благодатність звершуваних в них Таїнств. Для досягнення церковної єдності духовенство і єпископат взаємно визнаються у сущому священному сані.
4. На підставі попереднього та враховуючи раніше досягнуті домовленості визнати можливим євхаристійне співслужіння і на рівні духовенства, і на рівні архієреїв – за взаємною згодою співслужащих.
5. Залишити минулому взаємні образи та простити одне одному за заповіддю Господньою колишні провини. Запропонувати Священному Синоду УПЦ КП та Архієрейському Собору УАПЦ визнати недійсними або такими, що втратили силу будь-які попередні рішення, заборони чи відлучення від церковного спілкування щодо ієрархів, духовенства і мирян двох Церков – як ті, що сталися між УПЦ КП і УАПЦ, так і накладені іншими Церквами.
6. Визнати і офіційно закріпити у церковних документах, що відродження УАПЦ в Україні у 1989 р. та обрання Всеукраїнським православним церковним собором у 1990 р. блаженної пам’яті Мстислава (Скрипника) першим Патріархом Київським і всієї України є одним з наріжних каменів і основою для розбудови єдиної Помісної Православної Української Церкви на засадах автокефалії. Сприяти узгодженню поглядів на події церковної історії в Україні, особливо тих, які стосуються відродження і утвердження автокефалії Української Церкви.
* * *
ПОЧАТКОВИЙ ВАРІАНТ: 7. З огляду на історичну традицію та враховуючи виникнення складностей у разі переоформлення різних документів, визнати можливим зберегти для бажаючих церковних юридичних осіб в статутах офіційну назву «Українська Автокефальна Православна Церква». З цих же мотивів для об’єднаної Церкви в цілому зберігається назва «Українська Православна Церква Київський Патріархат». Назва «Українська Автокефальна Православна Церква» може бути закріплена у церковному статуті, як друга офіційна назва Церкви.
УЗГОДЖЕНИЙ ВАРІАНТ: 7. З огляду на історичну традицію та враховуючи виникнення складностей у разі переоформлення різних документів, визнати можливим зберегти для бажаючих церковних юридичних осіб в статутах офіційну назву «Українська Автокефальна Православна Церква». З цих же мотивів для об’єднаної Церкви в цілому зберігається назва «Українська Православна Церква Київський Патріархат». Назва «Українська Автокефальна Православна Церква» може бути закріплена у церковному статуті, як друга офіційна назва Церкви. Митрополит Макарій запропонував для об'єднаної Церкви назву «Українська Автокефальна Православна Церква Київський Патріархат».
* * *
8. Довершити об’єднання УПЦ КП і УАПЦ в єдину Церкву на спільному Всеукраїнському православному церковному соборі, який провести до кінця 2011 р. Для обговорення порядку проведення Собору запропонувати УПЦ КП і УАПЦ утворити спільну Передсоборову комісію. Запропонувати визначити пропорційну норму представництва на Соборі для кожної єпархії у відповідності до кількості діючих в ній парафій.
* * *
ПОЧАТКОВИЙ ВАРІАНТ: 9. Святійший Патріарх Філарет є Предстоятелем об’єднаної Церкви. Від УАПЦ включити до числа постійних членів Священного Синоду об’єднаної Церкви Блаженнійшого Митрополита Мефодія та високопреосвященного Митрополита Макарія.
УЗГОДЖЕНИЙ ВАРІАНТ: 9. Просити Предстоятелів УПЦ КП та УАПЦ погодити спільне бачення щодо керівництва об'єднаною Церквою.
* * *
ПОЧАТКОВИЙ ВАРІАНТ: 10. Визначити, що у об’єднаній Церкві архієреї зберігають керівництво тими єпархіями і та пов’язані з ними титули, які вони мають на час проведення Собору. За згодою архієрея може відбутися зміна його титулу. Благочинні (декани) та настоятелі парафій також зберігають свої посади та належать до тих єпархій, в яких вони служать на момент проведення Собору.
УЗГОДЖЕНИЙ ВАРІАНТ: 10. Визначити, що у об’єднаній Церкві архієреї зберігають керівництво тими єпархіями, які вони мають на час проведення Собору. Благочинні (декани) та настоятелі парафій також зберігають свої посади та належать до тих єпархій, в яких вони служать на момент проведення Собору.
* * *
Цей Підсумковий документ складений у двох однакових примірниках, які підписано членами двох комісій. Після його затвердження Предстоятелями УПЦ КП і УАПЦ викладені в цьому документі принципи виносяться на розгляд у обох Церквах, після чого повинно відбутися наступне спільне засідання комісій.
Документ підписали:
– з боку Київського Патріархату:
митрополит Львівський і Сокальський Димитрій,
єпископ Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Епіфаній,
єпископ Богуславський Євстратій;
– з боку УАПЦ:
митрополит Галицький Андрій,
митрополит Львівський Макарій,
єпископ Житомирський і Поліський Володимир,
єпископ Львівський і Самбірський Іоан,
єпископ Вишгородський і Подільський Володимир.