Мудрий Соломон казав, що хто заховав свій гріх – не спасеться, а хто ж гріхи сповідує – одержує милість. Сповідь очищає всю нашу гріховність. До цього таїнства треба особливо підготуватись, оскільки під час нього, позбавляємось від усього зла та жахливого бруду. Для того, щоб отримати відпущення гріхів, потрібно примиритися зі всіма ближніми та щиро покаятись за скоєне, маючи твердий намір виправити своє життя. Чи достатньо лише визнати свої гріхи? Ні, маємо не лише визнати провини, але й потрібно уникати гріхопадінь у житті. Бо, як писав святий Василій Великий: "Хто каже, що покаявся у гріхах, той мусить не тільки жалувати за те, у чому прогрішив, але й принести гідні плоди покаяння". Довірмо своє життя Господу та покладаймо надію на Його милосердя. Потрібно пам’ятати про те, що якщо ти згрішив, то швидко покайся. Згадаймо, коли нас щось болить, нам необхідно звернутись до лікаря, так і під час гріховності, нам необхідно прийти до Господа. Своїм упадком у гріх кожен засмучує Небесного Батька, тож із жалем прийдімо і попросімо вибачення.
Сповідь повинна бути щирою. Ми, усвідомлюючи, що образили Творця зі сльозами та ненавистю до гріха, маємо постановити собі не ступати більше на стежину зла. Нам дано десять Заповідей Божих, - вони є нашим дороговказом. Отже, потрібно задуматись над своїм життям, проаналізувати всі події та моменти.
Ми знаходимося зараз у часі Великого посту, стараймося зробити аналіз життєвих подій, покаятись у гріхопадіннях, усвідомивши свої провини, та вступити на дорогу добра. У сучасному світі, людина переважно дбає про земні речі, але, на жаль, забуває про духовний світ, який є значно важливішим. «Диявол – це темрява, але він перемінюється і з’являється як ангел світла. Винахідник зла, сатана, зло показує добрим, темне світлим, гірке солодким, погане гарним; смерть представляє життям, і таким чином, зводить світ та мучить його» (прп. Феодор Студит). Ми навіть молимося до Бога і переважно у молитві просимо про матеріальне. У Священному Писанні знаходимо звернення Бога до нас: «Не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити, ні для тіла вашого, у що вдягнутися. Чи душа не більша за їжу, а тіло - за одяг? Бо всього цього язичники шукають; знає бо Отець ваш Небесний, що ви маєте потребу в усьому цьому. Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам» (Мф.6:25; 32-33). Це земне життя дане нам у подарунок для того, щоб ми працювали над собою духовно, тому що настане час і ми залишимо всі земні речі і постанемо перед Богом лише з духовними якостями. Через добрі справи зможемо отримати спасіння. Коли людина впадає у гріх, вона втрачає благодать Божу, немов перебуває у тенетах смерті. Господь в таїнстві покаяння прощає усі провини, виліковує їх та подає сили для щасливого життя, лише потрібно для цього одне бажання людини, - покинути гріх.
Коли ж особа щиро посповідалась, помолилась та виконала покуту, зі страхом і вірою йде до священного Причастя.
То ж прийдімо до Господа, Він чекає на нас щохвилини, покаймось , тоді осягнемо велике щастя та відчуємо безмежну любов Творця.