У Православній Церкві розрізняють сім Таїнств: Хрещення, Миропомазання, Сповідь (Покаяння), Євхаристія (Причастя), Священство, Шлюб і Маслособорування (Соборування). Але всі вони з’єднанні між собою однією метою – спасіння людини.
Сучасний грецький богослов архімандрит Микита (Вутірас), використовуючи напрацювання святого Миколи Кавасили говорить про те, що через Таїнства людина починає проводити духовне життя. “Духовне життя – це життя Христа в нас. Це те життя, яке було в нас до гріхопадіння, яке ми втратили і яке знову отримали зі втіленим Словом. Таке життя називається “духовним” тому, що сам Святий Дух подає його нам, і підтримує його в нас. Духовне життя – це не плід людських розмірковувань, але жива присутність у нас третьої Особи Пресвятої Трійці. Вона ввійшла у нас після спасительної Христової жертви. Здійснення Таїнств дозволяє цьому життю ввійти у нашу душу. У Таїнствах закарбоване життя Христа, і тому, здійснюючи Таїнства, ми оповіщаємо смерть Христову і тоді надприроднім чином з’єднюємося із нашим Спасителем”.
Апостол Яків пише: “Чи хто з вас занедужає, нехай покличе пресвітерів Церкви і нехай моляться над ним, помазавши його єлеєм в ім’я Господнє. І молитва віри зцілить недужого і підведе його Господь; і якщо він гріхи вчинив простяться йому” (Як. 5: 14 – 15). Ці слова апостола стали підґрунтям встановленого Церквою Таїнства Маслособорування (або Соборування).
Це Таїнство за практикою Церкви здійснюють сім священиків (як символ повноти, але допускається й менше число), помазуючи недужого семиразово святим єлеєм та читаючи сім Євангельських і апостольських зачал. Згідно апостолу Якову, недужому прощаються його гріхи. Але неправильна існує теорія, що прощаються навіть ті гріхи, в яких людина не розкаялась, тому що цьому Таїнству передує Таїнство Сповіді і Причастя.
Також, слід зазначити, що на терени Східної Церкви перейшла католицька (Західна) думка щодо того, що це Таїнство є начебто передсмертним напуттям або “останнім помазанням”.
Щодо цього, то православна думка така, що в цьому Таїнстві людині дається особлива сила і благодать для поборення пристрастей. Протопресвітер Олександр Шмеман щодо причин виникнення католицького погляду на це Таїнство, ґрунтуючись на тому, що соборування не гарантує зцілення, писав наступне: “Але ми знаємо, що кожне Таїнство є завжди переходом і переміною. Христа просили про зцілення, а Він прощав гріхи. У Нього шукали “допомоги” для нашого земного життя, а Він преображав його, перетворював на спілкування з Богом. Так, Він зцілював хвороби і воскрешав мертвих, але зцілені і воскрешені Ним залишалися схильними до невмолимого закону вмирання та смерті… Мета Таїнства у зміні самого розуміння, власне прийняття страждань і хвороби, в прийнятті їх, як дару страждань Христових, перетворених Ним на перемогу”.
Тож можна сказати, що Маслособорування долучає хворого до страждань Христових, робить саму хворобу спасительним і цілющим засобом від духовної смерті. Тому багато святих отців із вдячністю приймали послані їм хвороби, як можливість позбавлення страждань у майбутньому житті.
Підготування до Таїнства. За традицією Православної Церкви, саме у Великий піст, як період духовного очищення людини, встановлено у храмах звершувати Таїнство Соборування. Якщо ж брати до уваги слова апостола Якова: “Чи хто з вас занедужає, нехай покличе пресвітерів Церкви”, – бачимо, що воно повинне звершуватися вдома. Але слід розуміти, що найперше причиною будь-яких хвороб є гріх, і тому кожна людина, яка бачить свої гріхи і намагається виправитися з допомогою Божою, повинна приступати до цього Таїнства, бо саме у день його звершення у Церкві, здебільшого, звершуються також Таїнства Покаяння і Причастя.
Тому приготування до цього Таїнства повинне бути особливим. Найперше, людина повинна підготуватися тілесно і зовнішній вигляд повинен бути благопристойний. Потім, безперечно, вона повинна потурбуватися про свою внутрішню домівку, про душу, замислитися над своїми вчинками, над своїм життям і принести щире покаяння, щоби Христос, Який у Євхаристії до неї прийде, зміг знайти оселю в її душі.
Слід розуміти, що таїнство Маслособорування не стільки одразу після його прийняття дарує здоров’я тілесне, скільки допомагає правильно зрозуміти саме значення тих чи інших хвороб і дає сили побороти гріх.