1. Грошолюбство є поклоніння ідолам, дочка невірства, пробачення себе через свої немочі, провісник старості, передвісник голоду, ворожбит на бездощів'я.
2. Грошолюбець є зневажник Євангелія і добровільний відступник. Здобувший любов змарнував гроші; а хто говорить, що має і те, й інше, той сам себе вводить в оману.
3. Хто себе оплакує, той навіть самого тіла зрікся і шкодує його у випадку нужди.
4. Не говори, що збираєш гроші заради вбогих; адже й дві лепти вдовиці придбали Царство Небесне.
5. Гостинний і грошолюбний зустрілись, і останній назвав першого безумним.
6. Хто переміг пристрасть свою, відсіх турбування; а зв'язаний нею ніколи не молиться чисто.
7. Грошолюбство починається під виглядом роздачі милостині, а закінчується ненавистю до вбогих. Грошолюбець буває милостивим, допоки збирає гроші; а як тільки назбирав досхочу, одразу стискає руки.
8. Бувало бачив явбогих грошима, які, співживучи із вбогими духом, збагатились духовно і геть забули й думати про колишню свою вбогість.
9. Монаху, який любить гроші, чужими є лінощі; він щомиті згадує слово апостола: хто не хоче трудитися, той нехай і не їсть (2 Сол. 3, 10); а також інше: потребам моїм і тих, що були зі мною, послужили ці руки мої (Діян. 20, 34).
Шістнадцята боротьба. Хто в ній отримав перемогу, той або любов Божественну надбав, або марне турбування відсік.