Свята діва Євфрасія походила з міста Нікомідії і жила за царювання імператора Максиміана. Вона була знатного роду, прекрасна собою, благочестива і служила Христу як вірна Його раба. Під час гоніння на християн була схоплена ідолопоклонниками і свята Євфрасія і її примушували принести жертву бісам. Коли вона відмовилася підкоритися, то її стали жорстоко бити; але вона мужньо зазнала побої. Після мук святу Євфрасію віддали для осквернення одному варвару, який, узявши її, привів в свій дім. Свята невпинно молилася Пречистому Жениху своєму Христу Господеві, щоб Він зберіг її неушкодженою. І ось, коли нечестивий варвар привів святу в спальну кімнату, Євфрасія стала просити його, щоб він почекав деякий час, обіцяючи дати йому деяку чудодійну рослину.
— Якщо ти завжди носитимеш при собі цю рослину, — говорила вона, —то ніяке вороже знаряддя не торкнеться тебе.
Свята говорила так, представляючи себе як би чарівницею. Але варвар сказав їй:
—Ти потім даси мені цю рослину.
Мудра діва відповідала:
— Рослина ця не може бути узята руками жінки, а лише безшлюбна діва може узяти її. Якщо її буде узято не дівою, то вона не матиме ніякої сили.
Тоді варвар погодився не чіпати Євфрасіі, поки вона не зірве йому названої рослини. Прийшовши в сад і знайшовши там якусь рослину, свята взяла її і показала варвару. Він запитав її:
— Як я дізнаюся, чи правда те, що ти говориш мені?
У відповідь на це свята Євфрасія поклала зірвану рослину на свою шию і сказала йому:
— Візьми гострий меч, замахнися обома руками і удар мене по шиї наскільки можеш сильно, — і тоді ти побачиш, що твій меч не зашкодить мені.
Варвар, повіривши словам святої, узяв меч і, замахнувшись, дуже сильно ударив і відсік чесну голову святої Євфрасіі, і вона впала мертвою. Побачивши, що він висміяний святою, варвар став скреготати зубами. Мудра ж діва відійшла неоскверненою до свого Жениха — Христа, залишивши нам взірець збереження цнотливості, бо вона вважала за краще померти, ніж погубити своє дівство.