Велика радість сьогодні завітала до нашого храму – день торжествений, день довгожданий. Бо надзвичайно правдивим є те ваше слово, Владика, що не кожній людині дається побачити, стати учасником освячення храму. Такою є й наша історія, історія нашої парафії, бо багато трударів, які, можливо, найбільше доклалися до справи побудови церкви, до згуртування громади, вже не стоять сьогодні тут із нами. Але ми знаємо, що Господь є Бог живих, а не Бог мертвих, і тому віримо, що Він дарує їм відчути ту радість, яка наповнює сьогодні наші серця.
Щиро і безмежно вдячні, Вашому Високопреосвященству, що Ви потрудилися у сьогоднішній день у тих обов’язках, покладених на Вас Господом Богом. Через Ваші молитви, прохання і священнодіяння був освячений цей храм. У свою чергу ми робитимемо все можливе, щоби і молитвою, і працею, яка нам є Богом довірена, прославлялася Церква Христову, прославлялася наша єпархія, щоби Вас, нашого духовного батька, нашого Архіпастиря, ми не замучували ніколи, а лише радували. У цьому керуватимемося словами Христовими: по ділах ваших побачу, що ви є мої.
Прийміть цю просфору, як знак нашої спільної молитви і ці квіти, що є виявом синівської любові до Вас! Розуміємо Вашу заклопотаність, але знову і знову дякуючи, просимо Ваших молитов за нашу парафію, за нашу громаду. Нехай милостивий Господь благословить Вас!
Іс полла еті Деспота!