Ми ніколи не забуваємо слів святого апостола, який каже: безперестанно молiться. За все дякуйте! (1Сол. 5: 17-18). І ми сьогодні, насамперед, дякуємо Господеві за те, що Він створив нам цей святий день, в який ми маємо змогу разом із вами стояти біля святого престолу, звершувати Божественну Літургію і в скромних молитвах прославляти великого учителя і святителя Іоана Золотоустого.
Я дякую Вам, дорогий Владико, як нашому Архіпастиреві за звершену молитву, за Ваше повчальне слово, за ту науку, яка пролунала в цьому слові для священиків і студентів. Вами було дуже влучно підкреслено те першоджерело, з якого ми маємо черпати мудрість богословської думки, і звісно ж, не лише слід тримати вдома ці численні томи праць святителя Іоана Золоустого чи інших святителів, але ще й вдумливо читати їх і керуватись ними в повсякденному житті.
Водночас хочу скласти на Ваші архієрейські руки слова щирої вдячності за ті високі церковні нагороди, якими ви вдостоїли в сьогоднішній день пам’яті перенесення мощей святителя Іоана Золотоустого священиків нашого Академічного храму, які повсякденно вранці і ввечері звершують богослужіння, молячися разом із студентами, в недільні дні й у свята виголошують Слово Боже, закликаючи вірян утверджуватися у правдивій вірі, невіруючих закликають до віри, а тих, хто сумнівається, наставляють у святій вірі.
Складаю на Ваші, дорогий Владико, руки слова вдячності від цих добрих людей, меценатів нашого храму й академії, яких Ви відзначили Патріаршими та Вашими архієрейськими нагородами, адже те, що було здійснено в цьому храмі за їхньої допомоги, є справді великою справою. І ми вдячні Богові за те, що Він у свій час послав їх сюди, в цей храм; дякуємо Вам, Владико, за те, що Ви не оминули їх своєю любов’ю й архіпастирським благословенням; і, звісно, дякуємо Вам, наші жертводавці, за вашу ревність.
Прийміть, дорогий Владико, від нас запевнення в щирих молитвах за Вас, за Ваше архіпастирське служіння на добро Святої Православної Церкви, на добро всього нашого українського народу і на добро нашої православної богословської академії у Львові.
Буває, я собі думаю, чим же ми можемо так по-справжньому віддячити архієрею, і доходжу висновку, що напевне нічим іншим, як тільки молитвою, як тільки добрим словом, як тільки послухом і тими гарними квітами, які ми можемо сьогодні вручити Вам.
Іс полла еті Деспота!