Якщо поглянути узагальнено на всі, чи взяти будь-яке окреме богослужіння Святої Церкви, то побачимо, що немає такого дня, коли б не возвеличували ми піснеспівами Пресвяту Богородицю. Чи не щодня Церквою прославляється та чи інша ікони Її.
Наш український народ споконвіку особливо шанував Божу Матір. І Божа Матір відповідала нам Своєю любов’ю. Свідченням цього з нашого боку є велика кількість храмів, збудованих і посвячених Матері Життя, а з боку Пресвятої Богородиці - велика кількість явлених чудовторних ікон. Ніхто не знає числа ікон, написаних в ім’я Діви Марії, лишень один Бог і Сама Пречиста Діва.
Сьогодні Православною Церквою згадується Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. “Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах” (Лк. 1: 28) – цими словами сповіщено було Пречистій Божій Матері, що в Неї народиться Син, Який буде Сином Божим, а Вона стане Матір’ю Життя. І саме цими словами, сказаними архангелом Гавриїлом, який звіщав Їй радісну звістку, ми кожного дня звеличуємо Пресвяту Богородицю.
У тропарі сьогоднішнього свята ми також чуємо такі слова: “Сьогодні спасіння нашого початок”. Саме в цей день понад дві тисячі років тому відбулася подія, яка почала змінювати весь світ: Син Божий, друга Іпостась Пресвятої Тройці, Собі за оселю приймає вибрану отроковицю Марію. Сьогодні збувається пророцтво, обітниця Божа, дана нашим праотцям у раю: “Насіння жінки зітре голову змія”.
У цей день особливу пошану вся повнота Церкви возносить саме до Діви Марії, Яка зуміла проявити своє смирення і сказати: “Я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм”. Бо якщо б засумнівалася, то, хто може знати, коли ще з’явилася б на світ та людина, яка була б достойною прийняти у свою утробу Самого Бога.
Христос уже стає дуже близько до людей, Він перебуває в лоні Богородиці. Вже зроблений перший крок до відновлення нашого, поки що ще гріховного, життя.
Для всіх нас Богородиця є прикладом для наслідування і Великою Молитвеницею за весь світ.
У кожного із нас у душі повинне відбутися народження Бога. Блага вість, звіщена Богородиці, повинна бути почутою нашим серцем. Узагалі то, вона завжди до нас промовляється, лишень ми не завжди маємо сили почути і тим більше відгукнутися на той голос благовісника.
Отже, дорогі брати і сестри, навчімося від Божої Матері того великого смирення, щоб ми завжди могли промовити Її словами: “Нехай буде Мені за словом твоїм” (Лк. 1: 38).
Як свідчить нам Священне Писання, Божа Матір завжди зберігала слова Свого Сина у серці Своїм. Що це означає? Найперше, що Вона любила Його всім серцем і для Неї нічого дорожчого не було, як промовлені улюбленим Сином і Богом слова. Тому в нашому християнському житті Слово Боже завжди повинне мати силу і ми повинні його слухати. І не просто слухати, а пам’ятати та зберігати, бо Христос сказав: “Хто любить Мене, той слово Моє збереже”, а також “Блаженні ті, хто слухає слово Боже і виконує Його”.
Нехай Люблячий Господь наш Ісус Христос за молитвами Своєї Матері дарує нам чистоту серця, щоб ми змогли дійсно завжди чути слова доброї звістки і бути вірним Богові до кінця своїх днів. Амінь!