Сьогодні вже третя неділя після Святої Пасхи і Православною Церквою цей день іменується неділею жінок-мироносиць. Саме нині згадуються ті жінки, які стали свідками Воскресіння Христового. Святитель Лука Кримський зазначає, що це свято жіночого серця, бо святі мироносиці всім серцем полюбили Господа, слідували за Ним усюди і до кінця своїх днів не зреклися Його.
Згадати лишень той час, коли Господа нашого Ісуса Христа вели на розп’яття – майже всі апостоли злякалися розправи і смерті і втекли. А до самого хреста на Голгофі підійшли святий апостол Іоан Богослов, мати Спасителя і звісно ці жони, які й удостоїлися пізніше бачити Христа Воскреслого раніше за всіх.
Осмислімо це, що Христос після Воскресіння являється найперше не апостолам, які постійно були Його друзями, найближчими Його послідовниками, а жінкам. Чому? Бо саме те щире серце жіноче змогло побачити Його Воскреслим і завжди прагнуло цього. Після гріхопадіння, коли все змінилося через жінку, коли вона перша отримала прокляття через гріх і в світі була відкинута на другий план. То хто ж, як не жінка, найбільше очікував спасіння?
З приходом Христа Спасителя все змінюється. Жінка віднаходить своє благословення через віру в Ісуса Христа. І саме через віру Господь являє і звершує Свої величні діла. Від жінки прийшов Спаситель, через жінку Господь творить перше чудо. Приклад віри через слухання ми бачимо в особі жони-мироносиці Марії, сестри Лазаря.
І в сьогоднішньому Євангельському зачалі ми всі чули саме ту розповідь, в якій ідеться про те, як мироносиці йшли до гробу, щоб намастити тіло свого Улюбленого Учителя запашним миром. Із того бачимо велику віру жінок, що вони, не маючи фізичної сили, щоб відвалити камінь від гробу, не дивлячись ні на що йдуть до своєї мети. Не зважають вони на всі можливі перепони, а йдуть із вірою, що все таки їм удасться зробити те, що задумали.
Даний факт ми можемо побачити і в нашому житті. Не минуло ще надто багато часу відтоді, як ми звільнилися від тієї радянської влади, коли релігія і особливо Церква була “опіумом для народу”. Але в ті часи храми Божі були заповненні здебільшого жінками і вони безсумнівно, їхні молитви стали тією рушійною силою, яка й подолала комуністичний лад в суспільстві. Саме жінки в радянський час не боялися заявити, що вони вірують у Бога, заявити можливо і не словами, але найперше своїм прикладом і тим самим утверджували вони віру у своїх чоловіках і дітях.
Мироносицями жінки названі з одного боку через те, що несли миро, щоб намастити тіло Спасителя, але в більшій мірі через те, що несли мир Божий у світ. Господь у прощальній розмові з учениками сказав: “Мир залишаю вам, мир Мій даю вам” (Ін. 14: 27). Тому сьогодні, як ніколи, нам усім потрібно навчитися творити мир у світі. Це прямий обов’язок християнина. І хто ж іще, як не православний християнин, повинен в усьому діяти за правдою і по любові. “З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою” (Ін. 13: 35). Але щоб творити мир, потрібно його мати в серці, тому “полюбімо ближнього, як самого себе” і тоді в наших душах буде спокій і благоденство і зможемо творити мир у світі і ставати миротворцями, про яких заповідав Христос, що вони “синами Божими назвуться” (Мф. 5: 9).
У нас усіх повинне діяти золоте правило життя: спасайся сам і біля тебе спасуться тисячі. Почнімо змінювати суспільство із самих себе, зі своєї сім’ї, родини і тоді весь світ буде інший.
Ще в давнину у православному світі цей день завжди вважався днем жінки. Усі ми також знаємо і про 8 березня, але повинні більше шани й уваги приділяти саме сьогоднішньому дню і його вважати за справжнє свято жінки. Потрібно всім нам переродити свою душу на справжню християнську, щоб із чистим серцем святкувати сьогоднішнє свято, як істинне свято жінки, свято тих, через яких і радість Воскресіння та Спасіння проповідуватися почала першою по світі.
Щиро вітаю в цей день всіх жінок зі святом і бажаю, щоб любов до Бога і ближніх у вашому серці лишень розвивалася, зміцнювалася і ви завжди були прикладом для своїх близьких і навіть для всього світу.
Нехай Боже благословення перебуває над усіма вами завжди, нині, повсякчас і навіки віків. Амінь!
Воістину Воскрес Христос!