Перші сторінки Біблії нам про це розповідають. Створивши перших людей, Господь дав їм єдину заповідь “Не їсти із дерева пізнання добра і зла”. І вони дотримуючись якої повинні були удосконалюватися в любові Божественній і ставати все більш подібними до Бога.
Бажання перших людей стати подібним до Бога було настільки велике, що коли вони почули від лукавого слова спокуси: “З’ївши від плоду станете богами”, то забули про Бога і про довгий шлях удосконалення, а забажали в ту ж мить стати подібними Богу. І от, катастрофа відбувається, вони починають бачити не те що є насправді. У них з’являються ті відчуття, які не були до цього часу – найперше це сором. Всі ми повинні усвідомлювати, що саме в людини яка грішить, з’являються почуття сорому. Тому, коли є в нас якийсь сором, то відповідно це наслідок нашого гріховного життя.
Але після вчиненого злочину, Господь виходить до наших прародичів, щоб почути від них слова “Прости нам”. Але Він бачить безглузді їхні вчинки, а саме: вони ховаються від Всевідаючого ока Божого і чує слова виправдання: Адам каже це не я винен, а Єва, яку Ти мені дав (звинувачує не тільки жінку, але і Самого Бога); жінка ж всю вину покладає на змія. Відповідно все творіння понесло відповідальність за вчинений переступ.
В сьогоднішній день, дорогі брати і сестри, ми з вами не повинні звинувачувати прабатьків. Нехай і в голову нам не входять такі думки. Бо, ось завтра вже перший день посту і почнеться читатися канон преподобного Андрія Критського, який говорить наступне: “Поглянув я на красу дерева і спокусився розумом, і відтоді лежу нагий і соромлюся”.
І звісно найкраще ми дізнаємося про свою причетність до гріхопадіння у словах церковного богослужіння. Уся богослужбова творчість направлена на людську душу і має за мету показати її справжній стан. Бо у храмі людина повинна побачити Бога, але найперше – побачити свою грішну природу і таким чином знайти шлях до Бога через церковне життя (життя у Живому організмі, який нас спасає).
Через гріхопадіння ввійшла у світ смерть (ну і звичайно хвороби та різні скорботи). Але і ця смерть є великим даром Божим, бо вона дуже часто саме припиняє людські тілесні муки. А от гіршим є те, коли «людина смертю помирає», тобто переходить із тимчасового земного життя у вічні муки. І так було в Старому Завіті, де всі люди потрапляли або в шеол, або праведники в Лоно Авраама, але істинний рай був зачинений. І саме через втілення Сина Божого, через Його хресні страждання і Воскресіння прийшло нам всім спасіння. Двері пекла зруйновані і відкритті для нас двері Царства Божого. І тому, заснована Христом Церква стала тим Живим організмом в якому ми всі через таїнства сповіді і Причастя Тіла і Крові Христового стаємо спадкоємцями вічного життя.
Також, сьогодні названий день Прощена Неділя. За древньою практикою в цей день всі православні християни просять один в одного прощення, щоб із чистим серцем зустріти великі дні посту. Всі ми кожен день багато разів промовляємо такі слова молитви Господньої: “Отче наш… прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим”. А перед цими словами промовляємо “..нехай прийде Царство Твоє”. Тобто, якщо ми бажаємо щоб Царство Боже було в нас, то потрібно очистити свою душу від гніву і обід на ближніх.
І в цей день, я недостойний ієрей Артемій, прошу, дорогі брати і сестри, вашого прощення всіх моїх гріхів, вільних чи невільних, можливо не повноцінно вас навчав, чи до молитви ставився не старанно, прошу вашого прощення.
“Бог Своєю благодаттю і чоловіколюбством нехай простить і помилує всіх нас”. Амінь.