В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі брати і сестри! Сьогодні найвеличніший день, “днесь
спасення нашого главизна”, - початок нашого спасіння, - Благовіщення Пресвятої
Богородиці і Вседіви Марії. Воно цьогоріч співпало зі ще одним досить сутнісним
і надзвичайно важливим за своїм змістом святом – воскрешенням праведного
Лазаря.
Ви власне щойно чули два уривки зі Святого Євангелія про ці
події. Хотілося, щоб кожен із вас звернув увагу на ті слова, що не буває у
Господа жодне слово безсилим. І дійсно, не буває в Господа безсилим слово, все
у владі Його. Але ми не можемо нашим затьмареним розумом інколи сприйняти хоча б
на віру те, що сталося з Дівою Марією, те, що сталось з праведним Лазарем, і
те, що станеться з нами. Господь ясно сказав: «Я є воскресіння і життя; хто увірує в Мене, якщо і помре, оживе». (Ін.
11, 25) Зверніть увагу на ці слова. А у святі Благовіщення Пресвятої
Богородиці і у євангельській подій воскрешення праведного Лазаря є сама суть
нашого життя.
Поставмо для себе запитання: навіщо так довго історія
людства чекала визволення від гріха і смерті? Хіба архангел Гавриїл не міг
явитись Єві, благовістити їй, що вона зачне і породить Месію? Не міг, дорогі
брати і сестри. Тому що кожна жінка здатна виношувати і народити і можливо
кожна купина буде палати, але не кожна Діва може і достойна народити Сина
Божого, як і не кожна купина залишатиметься неопалимою. Тому що для цього треба
мати велику чистоту і смирення. І Господь довго готував цей сосуд, цей храм
Духа Святого, вмістилище Святого. Господь готував його, як і готував Він все
людство. І ось Архенгел Гавриїл з’являється спочатку до праведної Єлизавети, і
ця жінка, яка вважалась серед знайомих її неплідною, народжує сина – великого
пророка. Подібно, архангел Гавриїл являється і Діві Марії, яка була вже
приготована для того, щоб народити Месію, Спасителя світу.
В цій євангельській події Благовіщення прекрасним, величним,
знаменним є момент, коли Діва Марія говорить такі слова: «Я раба Господня. Нехай буде мені за словом твоїм». (Лк. 1, 38)
Якби Діва Марія не увірувала у провіщене ангелом, не промовила б цих слів, то
не було б і приходу у світ Сина Божого. На іконах, коли зображається Божа Мати
у момент Благовіщення, дуже часто Її показують такою, що пряде, а на інших —
такою, що читає книгу. Обидва ці способи зображення мають глибокий символічний
зміст. Тому що це прядіння означає, що Господь немов приготував собі дорогу із
цього прядива, а щодо книги, то святі отці і вчителі Церкви навчають, що в
момент Благовіщення Богородиця як раз читала пророчі місця, і ті слова, які
вона промовила до архангела Гавриїла як раз були пророчими словами.
Ми, дорогі брати і сестри, святкуємо цю подію щороку і
згадуємо Благовіщення Пресвятої Богородиці дуже часто саме незадовго перед
Воскресінням Христовим. Таким чином ми бачимо зовсім поруч і початок нашого
спасіння і те, заради чого Христос прийшов у світ. Тому, брати і сестри,
пам’ятаючи ці євангельські події, ми повинні мати ще більшу віру, віру у
воскресіння наше з вами, і кожен, хто увірує, спасеться, воскресне і матиме
життя вічне. Ці слова дуже просто прийняти, але не дуже легко йти з цією вірою
по життю, тому що від неї, цієї віри, відволікають нас наші життєві клопоти, гріхи,
пристрасті. Ось чому в ці дні так багато з нас приходять до Сповіді і Причастя
- ми всі хочемо бути чистими. І це правильно, Воскресіння Христове, як світлосяйну подію, потрібно
зустріти чистими. Ми з вами прибираємось ззовні у це свято, але невидиме для
ока часто залишаємо забрудненим. А це є наша душа.
Отож подбаймо перш за все за нашу душу, яка є вічною. Для
того, щоб воскресла вона в тілі, ще багато потрібно потрудитись. Тому не будьмо
такими байдужими і лінивими до того, що пропонує нам Свята Церква у Таїнствах
Покаяння і Причастя. Нехай Господь, Який неодмінно знову воскресне, ввійде в
душу кожного з нас, зігріє, очистить і приготує до вічного життя. Амінь!
(проповідь виголошена
за Божественною Літургією на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці у Покровському
кафедральному соборі м. Львова 7 квітня 2012 р.)