«Покайтеся, наблизилось бо Царство Небесне.
Пилипівський або Різдвяний піст розпочинається з 28 листопада і триває 40 днів. Чому саме Пилипівський піст? Ця назва походить від свята святого апостола Пилипа, яке припадає на 27 листопада - останній день, так звані «заготовини», коли християни їдять скоромну їжу перед постом. Апостол Пилип прославився проповідуванням слова Божого, його слухали із захопленням.
Метою Різдвяного посту є підготовка до Різдва Христового, щоб із щирим серцем і душею прийняти народженого Ісуса Христа. Такі дні дають нам можливість приготуватись духовно, для того, щоб стати достойними причасниками тіла і крові Ісуса Христа.
Піст - це час коли людина може цілковито присвятити себе Богові: молитві, читанню Священного Писання. А, особливо, це роздуми над своїм життям, як ми живемо, чи дотримуємося Заповідей Божих. Єфрем Сирін висловлюється так: «Піст - це колісниця, що підносить на небо. Піст -знаряддя доблесним, наука подвижників. Піст - шлях до покаяння». Щоб зрозуміти глибину посту, кожен із нас повинен повністю зануритись у молитву, бо, лише, в щирій молитві, піст стає для нас насолодою і перетворює нас в нову людину.
Під час Різдвяного посту, християни повинні дотримуватися від вживання м’ясних страв, а також уникати різних веселощів. Але піст, полягає в основному, в духовному приготуванні, а не у вживанні чи не вживанні чогось. Під час цього періоду, ми повинні визволитись від своїх залежностей.
Піст, це перш за все, є часом очищення душі. По-справжньому, людина постить, коли ухиляється від: зла, гніву, обговорення, брехні та інших земних спокус. Що таке піст, як не покарання для того, щоб утихомирити тіло здорове і зробити його немічним для пристрастей, за словом Апостола: "Бо, коли я немiчний, тодi сильний" (2 Кор. 12:10).
Дорогі брати і сестри, потрібно пам’ятати про милостиню у нашому житті, піст це не тільки утримання від їжі, а й відкриті очі до ближнього. Як важливо, в сучасному світі не пройти мимо потребуючої людини, поступити, як той милосердний самарянин. Бо як говорить до нас Іоан Золотоустий: «Тому не хвалися бездіяльним постом - сам піст не вводить до неба, якщо не має своєї сестри - милостині. Адже вона поєднана з ним, і між ними не тільки братерські і тісні взаємини, але милостиня є навіть опорою для посту». Звідки це відомо? Ангел говорив до Корнилія: «Молитви твої і милостині твої згадалися перед Богом» (Діян. 10:4). Пам’ятаймо, що милостиня є крилом молитви. Якщо не зробиш для молитви крил, то вона не полетить, а коли душа окрилена, тоді вона швидко несеться до неба.
Сорокаденний піст нам дається для усвідомлення і переживання нашого шляху до ясел із немовлятком Ісусом. У кожного в житті є різні перешкоди на тому шляху, можливо, це розчарування, зневіра, або прикрі помилки. Інколи, нам важко, ми попадаємо у різноманітні неприємності, нас зваблюють різноманітні обставини, які завдають нам душевних травм. Саме такий час нам дається для роздумів над пережитим життям. Піст, за вченням Спасителя, допомагає очистити душу від гріха і повертає до перебування з Богом: «Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом»(Мф.17:21).
«Чи бачиш, що робить піст, - говорить Святий Афанасій Великий, - хвороби лікує, лукаві помисли видаляє, бісів проганяє, серце робить чистим».
Різдвяний піст закінчується в ніч з 6 на 7 січня зі сходом першої зірки – тієї самої, що вказала волхвам шлях до немовляти Ісуса. З цього моменту в наших серцях народжується немовлятко Ісус, який дарує нам спокій та мир.
Дорогі брати і сестри, в цей час Різдвяного посту, цінуймо кожну хвилину. Присвятімо наше життя Господу. Кожен із нас має можливість проаналізувати своє життя та виправитись. Різдвяний піст дає нам можливість виявити подяку Богові за всі дари, якими Він нас обдаровує, а також, в особливий спосіб, виявити любов до ближнього, до потребуючого. Результатом нашого посту має бути не лише перерва на сорок днів від гріховності, а повністю наша особиста зміна життя. Щоб більше не чинити гріхів, потрібно викинути з наших помислів темноту зла та піднятися на сходинку до Бога. Лише тоді, ми відчуємо радість Христового народження, яка буде настільки великою і приємною для нас.
Бажаю Вам і собі, щоб цей час Різдвяного посту, допоміг приготувати нам серця до народження в них нашого люблячого Ісуса Христа. Щоб через це приготування, немовлятко Ісус, міг у теплі та огорнений любов’ю заново народитися в нас. Щоб ми з радістю заспівали на Різдво Христове: «З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог!».
