У часі цих Різдвяних свят, святкування яких ще продовжуються, коли ми ще колядуємо, коли ми ще продовжуємо прославляти Спасителя, Який прийшов на землю заради нас, заради нашого спасіння, Ви завітали до нашого храму і тим самим надзвичайно возвеличили ці святкування у нашій громаді.
Звичайно, тішиться наше серце, коли бачимо ялинку, коли чуємо слова колядки, коли стоїмо біля шопки, однак ще більшу радість приносить у наше серце Ваша присутність і спільна з Вами молитва.
Учора ми читали вірянам Ваше послання, Ваше привітання парафіянам зі святом Різдва Христового, а сьогодні люди почули вже Ваше живе діяльне слово, слово свого Архипастиря.
Ми маємо можливість бачити Вас щороку у день нашого престольного свята, ми маємо можливість Вас бачити, коли щороку у Велику суботу Ви відвідуєте наш храм і вклоняєтесь Господній плащаниці, але вперше архиєрей і Ви зокрема завітав до нас на Різдвяні свята. Насмілюсь навіть так сказати, що у Вашій особі ми сьогодні маємо гарного поважного колядника.
Каже святий псалмоспівець Давид: “І хліб – підкріпляє серце людини” (Пс. 103, 15). Сьогодні, вітаючи Вас в нашому святому храмі, підношу в дар Вам цю просфору, і нехай вона укріпить Ваше серце для прославлення імені Божого і щоби Ви ще багато могли потрудитися для розбудови нашої Української Православної Церкви Київського Патріархату. А також прийміть і ці квіти, як символічний знак нашої великої поваги і шани до Вас як нашого доброго батька і мудрого архиєрея.
Певною приємною несподіванкою було Ваше рішення відзначити мене сьогодні найвищою богослужбовою нагородою, яку тільки може отримати у своєму житті священик. За це я Вам щиро дякую!
Будемо молитися, будемо старатися робити все можливе для того, щоби наш храм наповнювався людьми, щоби люди приходили до цього храму і задовольняли уповні свої духовні потреби, щоби ми могли ще більше оновити і прикрасити цей храм.
Просимо Ваших молитов і запевняємо у своїх молитвах за Вас.
Іс полла еті Деспота!