святкуємо преславне чудо
святого і славного великомученика Феодора Тирона,
здійснене через коливо
Мученик Тирон все місто коливом нині насичує,
Щоби осквернена їжа вірним непотрібною була.
Коли після Констанція, сина Константина Великого, скіпетром влади заволодів злочинний Юліан[1], який відвернувся від Христа і повернув ідолослужіння, на християн було розпочате велике гоніння – явне і таємне одночасно. Цей нечестивець, заборонивши мучити християн відкрито і нелюдяно – через сором, а також і з остраху, що до них приєднається більшість народу – будучи лихим і безчесним, замислив якось таємно осквернити їх. Тому, помітивши, що народ Христовий[2] у перший тиждень святого посту особливо зберігає чистоту і послух Богу, викликавши начальника міста, наказав йому прибрати з ринку всі звичні продукти, тобто хліби і напої, а виставити інші, заздалегідь змішані з кров’ю його жертвоприношень і через це осквернені. Таким чином християни, які купляли і споживали б їх у час очищення, навпаки осквернились у перші ж дні посту. Начальник міста одразу привів наказ у виконання і на всьому ринку виставив їжу і пиття, забруднені кров’ю жертв та іншими нечистотами. Однак всевидяче око Боже, яке “ловить мудрих у хитрощах їхніх” (1Кор. 3, 19) і при цьому про нас, рабів Його, піклується, зруйнувало низькі задуми цього злочинця. До міського архиєрея Євдоксія (який, власне, святительство своє здобув нечесним шляхом[3]) посилає Бог великого Свого страстотерпця Феодора, названого відповідного до його звання новобранця Тироном[4]. І він, з’вившись до Євдоксія не у сні, а явно, сказав: “Підводься якомога швидше, збери стадо Христове і суворо накажи нічого з виставленого на продаж на ринку не купувати, бо все воно нечестивим царем кров’ю жертв осквернено”. Коли ж архиєрей у подиві запитав, як же не купувати продуктів з ринку тим, хто вдома не має жодних запасів, святий сказав, щоб він допоміг таким людям у їхній нестачі їжі, давши їм у їжу коливо.
Євдоксій, перебуваючи у незнанні і сумнівах, почав розпитувати, що таке це коливо. А великий Феодор відповів йому: “Варена пшениця, так називають її у нас в Евхаїтах[5]”. Коли ж патріарх почав довідуватись, хто він такий, що так піклується про християн, святий відповів: “Мученик Христів Феодор, нині посланий до вас як помічник від Нього”. І таким чином, не зволікаючи взявшись до праці і сповістивши про видіння великій кількості людей і вчинивши так [як був навчений], Євдоксій зберіг паству неушкодженою від підступів ворога і злочинця. А імператор, побачивши, що підступ його викрито і він цілком безуспішний, будучи осоромленим, наказав повернути на ринок звичну їжу.
І коли завершилась перша седмиця посту, люд Христів, складаючи подяку благочинцю і мученику, тієї ж суботи вшанували пам’ять його коливом. З того часу і ми, вірні, наче освіжаючи у пам’яті це чудо для того, щоби діяння мученика не забулось у віках, до сьогодні вшановуємо коливом великого Феодора.
За царя Максиміна на цього великого святого, який спершу був піданний знущанням, а потім спалив храм язичницької богині, а прикраси і коштовності з нього роздав убогим, доніс злочестивий Вринга[6]. І коли прийшли до Феодора для бесіди, бажаючи навернути його в язичництво і даючи поради зректися Христа, він залишився непохитним у вірі. Перетерпівши багато мук, він насамкінець був вкинутий до розпаленої печі і, ані трохи від цього не постраждавши, серед полум’я віддав дух Богу.
За його молитвами, Христе Боже наш, помилуй і спаси нас. Амінь.
1 – Юліан, Флавій Клавдій – римський імператор (361-363 рр.); відкрито повернувся від християнства до язичництва, через що був названий Відступником;
2 – Переклад по змісту. В оригіналі з грецьк – “наш християнський звичай”;
3 – Євдоксій – єпископ Константинопольський (360-369 рр.), невідступний захисник аріанської єресі;
4 – З лат. tiro – новобранець;
5 – Євхаїти – місто на північному сході Малої Азії;
6 – Св. великомученик Феодор Тирон (пам’ять 17 лютого (1 березня) і перехідна – у суботу першого тижня Великого посту) постраждав за імператорів Максиміана і Максиміна Дазе близбко 306 р. Взятий під варту за відмову звершити жертвопринощення ідолам і тимчасово відпущений, спалив язичницький храм Великої матері, а воєначальник Врінга свідчив проти нього на суді.
(за книгою “Синаксари Постной и Цветной Триодей”, видавництва Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету)
перклад з російської – Лука Карпюк