Сьогодні думками ми повертаємося на двадцять п’ять років назад, коли у Свято-Троїцькому соборі м. Ленінград митрополитом Ленінградським і Новгородським Алексієм, нині покійним Московським Патріархом, наш благочинний отець Роман був висвячений на священика і став гідним спадкоємцем свого батька отця Василія.
Власне батько отця Романа, отець Василій, у цьому святому храмі прослужив двадцять сім років. Усі ми разом переживали його смерть, тривожилися, що були залишені таким добрим наставником і священиком. Але була для нас і велика радість, коли прийшов у цей святий храм отець Роман. Йому, молодому і сильному, кмітливому і працьовитому, було доручено стати настоятелем цього святого храму, а в останні роки – благочинним нашого району.
Для нас, Владико святий, є особлива радість у тому, що саме отець Роман стоїть на чолі нашого благочиння, бо він у порівнянні і молодий, і водночас добрий, віруючий і знаючий священик. Милує око порядок, який є у храмі, довкола храму. Це свідчить про те, що є порядок і в серці, і в душі, і в усіх справах і це є зразок для всіх священиків – не тільки молодих, але й старших.
Ми любимо отця Романа, молимося за нього і знаємо, що у цьому храмі завжди лунає молитва за всіх нас. По-особливому звертаємося ми у молитві і до Цариці Небесної, адже саме у день звершення святкування Тихвинській іконі Божої Матері, 9 липня, отець Роман був висвячений на священика.
Отче Романе! Нехай заступництво, Покров і благодать Пресвятої Богородиці супроводжує Вас у земному житті. І звичайно, нехай покровитель нашого стольного града архістратиг Михаїл, на честь якого освячено престол цьогоо храму, доносить молитви всіх, і архієрея нашого, і священиків, до небес, до престолу Господнього.
Ми бажаємо отцю Роману рости зі сили в силу, Божого благословення, щастя, здоров’я, любові від цієї боголюбивої пастви на многії і благії літа!
Прийміть ці квіти із побажанням душею своєю завжди бути таким же красивим.