В українському суспільстві та медіапросторі досі тривають активні дискусії щодо Хресної ходи, яка була ініційована духовенством Української Православної Церкви. Загалом думки щодо цього заходу серед духовенства та вірян розділилися, проте, без сумніву, Хресна хода вплинула на духовну атмосферу останніх тижнів. Свою позицію щодо цієї події в ексклюзивному коментарі для «Духовної величі Львова» висловив владика Димитрій (Рудюк), Митрополит Львівський і Сокальський УПЦ КП.
«Ми живемо в надскладний час. Ця епоха ще неодмінно буде позначена в історії України якоюсь спеціальною, характерною тільки для неї, назвою. Надзвичайно важко нам вдається будувати нашу державність та відстоювати її в цю постмодерну добу, якій є притаманні гібридні війни, терористичні акти та нове переселення народів. Ще декілька днів тому ми всі на сторінках соцмереж обговорювали Святий і Великий Собор Православної Церкви. Але все! Про нього вже ніхто не згадує.
Натомість, маємо наступну тему – Хресна хода віруючих УПЦ МП від обох кінців України, від лавр: Святогірської на Слобожанщині та Почаївської на Волині. Здавалося б, ну що тут такого. Люди на заклик речників УПЦ МП вирішили пройтися Хресною ходою з молитвою за мир в Україні і зійтися 27 липня у Золотоверхому Києві. Нагадую, це так було заявлено. Але ж справжнім є латинське прислів’я «Vox populi vox Dei». Народ, громадськість, журналістів не можна обманути. Якщо в ЗМІ ця акція набула такого розголосу, то необхідно задуматись над цією подією, перш за все, тим, хто її організував. Але ж «благими намірами» вистелена їх дорога… Щось відразу відчулося, що заявлена молитва за мир в Україні більше схожа на молитву за «русскій мір», так підтриманий цією Церквою і навіть народжений та виплеканий в її лоні, її ж адептами. Якщо це така справедлива молитва за мир в Україні, то скажіть, для чого цю Хресну ходу перетворювати на політичну маніфестацію з іконами царя та «георгієвськими стрічками»? Для чого їх така видима кількість у цьому заході? Отже, Хресна хода має інший намір, передбачає іншу мету? Зазвичай, Хресні ходи мають одну ціль – це благочестива хода людей, в переднесенні Хреста Господнього для заявлення любові, миру, побожних настроїв віруючого люду. Але в історії Церкви були Хресні ходи з вимогами до влади – на кшталт «Кровавої неділі» 1905 року. Чим це все закінчилось, ми добре знаємо, бо не можна Хресну ходу перетворювати на політичну, нацьковувати віруючих людей до того, щоб вони замість побожного настрою, раптом просили в Бога іншого ладу, наприклад, монархічного, чим «заражені» адепти «русского міра», особливо у Києві – і це ще й нещодавно було продемонстровано.
Отже, чи не схожі ті, хто закликає до такого духу і організації Хресної ходи на сучасних «попів Гапонів»? Для чого маніпулювати тонкою релігійною свідомістю простих віруючих людей? «Коли праве око твоє спокушає тебе, – то вийми його, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєни все тіло твоє було викинене. І як правиця твоя спокушає тебе, – відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один з твоїх членів, аніж до геєни все тіло твоє було вкинене», – навчає нас Господь (Мф., 5: 29,30). Якщо ця Хресна хода спокушає багатьох, і нею так всі переймаються та тривожаться, то чи не варто було її зупинити і вибачитись перед українським суспільством за заподіяну шкоду ще більшого розбрату? Яка користь від Хресної ходи, яка йдучи від обох кінців України, від обох лавр, не зшиває Україну, а навпаки розділяє, освячуючи її дороги «філософією русскаго міра»? Навіщо така Хресна хода, і кого вона покликана вивести з себе? Для кого і для чого вона покликана створити картинку «гнаної Церкви»? Як бачите, більше запитань до тих, хто її організував, аніж відповідей. Відповіді, пояснення від них, звісно, є, але, здебільшого, лукаві, притрушені гарними словами про роль Хресних ходів, про молитви за мир тощо.
Останнім часом боровся з думкою, чи варто на цю подію звертати так багато уваги? Аж поки не звернулися до мене за відповідним коментарем. Скажу вам, що з огляду на те, як ця Хресна хода рухається, немає там тисяч віруючих, так помпезно заявлених на початку акції. Наприклад, з Почаєва вийшло, заявлених 10 тисяч, а до Крем’янця дійшло з владиками близько 1 тисячі. Владики зникли, пішли «восвоясі», і вже по Хмельниччині в Хресній ході було 700-800 людей, а в тій, що йде зі Сходу, ще наполовину менше. Отже, так здається, не вартує ця Хресна хода нічого, окрім того, що там заявлено під їх «благими намірами» антиукраїнські настрої. Героїня п’єси Марка Кропивницького «Супротивні течії» панна Ольга сказала такі слова: «Боже-Боже! Коли ти здіймеш полуду з очей цього темного люду?». Нічого додати…»